Способи найбільш ефективного збору, систематизації і аналізу інформації, необхідної для ухвалення управлінських рішень
До управлінського рішення пред'являється ряд вимог, до яких можна віднести:
1)усесторонню обгрунтованість рішення;
2)своєчасність;
3)необхідну повноту змісту;
4)повноважність;
5)узгодженість з ухваленими раніше рішеннями.
Усестороння обгрунтованість рішення означає, перш за все, необхідність ухвалення його на базі максимальної повної і достовірної інформації. Проте тільки цього недостатньо. Воно повинне охоплювати весь спектр питань, всю повноту потреб керованої системи. Для цього необхідне знання особливостей, шляхів розвитку керованою, такою, що управляє систем і навколишнього середовища. Потрібний ретельний аналіз ресурсного забезпечення, науково-технічних можливостей, цільових функцій розвитку, економічних і соціальних перспектив підприємства, регіону, галузі, національної і світової економіки. Всестороння обгрунтованість рішень вимагає пошуку нових форм і шляхів обробки науково-технічної і соціально-економічної інформації, тобто формування передового професійного мислення, розвитку його аналітико-синтетичних функцій.
Своєчасність управлінського рішення означає, що ухвалене рішення не повинне ні відставати, ні випереджати потреби і завдання соціально-економічної системи. Передчасно ухвалене рішення не знаходить підготовленого грунту для його реалізації і розвитку і може дати імпульси для розвитку негативних тенденцій. Рішення, що запізнилися, не менш шкідливі для суспільства. Вони не сприяють рішенню вже “перезрілих” задач і ще більш посилюють і без того хворобливі процеси.
Необхідна повнота змісту рішень означає, що рішення повинне охоплювати весь керований об'єкт, всі сфери його діяльності, всі напрями розвитку. У найбільш загальній формі управлінське рішення повинне охоплювати:
а) мета (сукупність цілей) функціонування і розвитку системи;
б) засоби і ресурси, використовувані для досягнення цієї мети;
в) основні шляхи і способи досягнення мети;
г) терміни досягнення мети;
д) порядок взаємодії між підрозділами і виконавцями;
е) організацію виконання робіт на всіх етапах реалізації рішення.
Важливою вимогою управлінського рішення є повноважність (владність) рішення – строге дотримання суб'єктом управління тих прав і повноважень, які йому надані вищим рівнем управління. Збалансованість має рацію і відповідальності кожного органу, кожної ланки і кожного рівня управління – постійна проблема, пов'язана з неминучим виникненням нових завдань розвитку і відставанням від них системи регламентації і регулювання.
Узгодженість з ухваленими раніше рішеннями означає також необхідність дотримання чіткого причинно-наслідкового зв'язку суспільного розвитку. Вона необхідна для дотримання традицій пошани до закону, ухвал, розпоряджень. На рівні окремої фірми вона необхідна для здійснення послідовної науково-технічної, ринкової і соціальної політики, чіткого функціонування виробничого апарату.Узгодженість з ухваленими раніше рішеннями означають також необхідність дотримання чіткого причинно-наслідкового зв'язку суспільного розвитку. Якщо необхідно, повинні відмінятися ухвалені раніше рішення, що вступили в суперечності з новими умовами існування системи. Поява противоречащих один одному рішень є, перш за все, наслідок поганого пізнання і розуміння законів суспільного розвитку, прояви низького рівня управлінської культури.