ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ УРАХУВАННЯ РИЗИКУ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
згідно з розглянутим методичним підходом, наведено у табл. 4.10
п. 4.6. Самі оціночні критерії і їх вагові характеристики визна¬чені методом експертних оцінок фахівцями фірми. Вагові ха¬рактеристики зазначені в табл. 4.10 у дужках у рядках з назва¬ми відповідних критеріїв.
У клітинках табл. 4.10 проти кожного з критеріїв запису¬ють результати добутку відносних оцінок економічних контр¬агентів, розрахованих за формулою 4.22, на вагові характери¬стики відповідних критеріїв.
Як слідує з табл. 4.9, досить надійними є економічні кон¬трагенти (ризик взаємодії з ними прийнятний), які отримали інтегральну (сумарну) оцінку, як мінімум, більшу 0,5.
Аналіз табл. 4.10 показує, що за цим критерієм надійність взаємодії з більшістю економічних контрагентів фірми "ФТТ" є недостатньою, за виключенням 4-го. Необхідно з'ясувати причини цього і розробити заходи, спрямовані на підвищення надійності і зменшення ризику.
Інтегральну оцінку надійності і ризику взаємодії з усім комплексом економічних контрагентів знаходять як середньо¬зважену (Я).
Шкала переведення оцінок надійності у оцінки рівня ризи¬ку представлена на рис. 10.2 [7].
Рис. 10.2 Схема оцінки надійності та, відповідно, ризику взаємодії з економічними контрагентами
Для оцінки суб'єктивних маркетингових ризиків можна застосувати методику автора [16].
Розглянемо її основні положення.
1.Оцінку кожного з елементарних ризиків (див.рис.10.1)пропонується
проводити за схемою: сутність ризику - можливі наслідки - фактори ризику.
Для кожного з елементарних ризиків проекту формують структуру (модель), що
поєднує фактори ризику (атрибути структури) і можливі наслідки впливу їх різних комбінацій. Ці моделі можуть бути реалізовані у вигляді дерева рішень, та¬блиці, сукупності правил логічного виведення [21].
2.Елементарні ризики рекомендується розраховувати як рівнодіючі факторів ризику, що розглядаються як свідчення ,які підтверджують чи заперечують можливість реалізації не¬ сприятливої події.
3.Для оцінки свідчень (впливу конкретних факторів ризи¬ку)запропоновано використовувати ймовірності, або коефіці¬єнти впевненості. При цьому, більша ймовірність, які більше за модулем негативне значення коефіцієнта впевненості свід¬чить про більший вплив відповідного фактору .Комбінування свідоцтв виконується за відомими правилами :формулами Байєса - якщо свідоцтва (фактори ризику) оцінюють ймовір¬ностями, чи правилами комбінування коефіцієнтів упевне¬ності – якщо свідоцтва оцінюють упевненостями. При цьому врахування г+1 свідчення (z'+l фактора ризику) виконується на основі і попередніх свідоцтв. У такий спосіб здійснюється
комбінування свідоцтв , якщо вони незалежні .Кожне наступне свідчення уточнює інтегральну оцінку елементарного ризику. Для цього після комбінування двох свідчень отриману оцінку комбінують з наступним свідченням тощо до вичерпання усього
їхнього набору.Оцінку дії чинників ризику (свідчень) рекомендується ви¬конувати на підставі наявного досвіду проведення аналогіч¬них робіт у порівнянних умовах. За відсутності ретроспектив¬них даних таку оцінку варто виконувати методом експертних оцінок.
4. Отримані оцінки елементарних суб'єктивних ризиків {Оі) в межах кожної з трьох їх виділених груп (див. рис. 10.1) об'єднують за формулою