Динаміка норм банківських резервів в Україні

•створення спеціальних фінансово-кредитних закладів, що здійсню¬ють кредитування пріоритетних галузей за нижчими процентними ставками;

•поширення різноманітних пільг для банківських інститутів, що надають кредити переважно пріоритетним сферам економіки.

Активне застосування селективної кредитної політики, окрім певних позитивних рис, має й негативні наслідки, що перешкод¬жають нормальному функціонуванню кредитно-фінансової системи країни:

•розвиток економіки ставиться в залежність від цільового кредиту¬вання за пільговими процентними ставками;

•значне збільшення в економіці ресурсів кредитування призводить до надмірного зростання грошової маси, що посилює інфляційні процеси;

•значний попит на штучно дешеві кредити перешкоджає спрямову¬вати грошові потоки на кредитування найперспективніших галузей економіки;

•зміна кон'юнктури на світових ринках може негативно позначитися на певних галузях, що отримували значні обсяги пільгових кредитів (наприклад, експортоорієнтовані галузі промисловості) тощо.

Застосування методів прямого регулювання обсягів і структури грошового обігу найбільш поширене у країнах з перехідною економікою, де механізми опосередкованого впливу на способи реалізації монетарної політики ще не набули достатнього розвитку. Вони дають необхідний ефект при їх використанні в комплексі із заходами опосередкованого впливу на систему гро¬шового обігу. Хоча у цьому випадку йдеться про інтенсивне засто¬сування інструментів прямого впливу лише в обмежені проміжки часу. При тривалому застосуванні їх дієвість знижується.

Система опосередкованого регулювання грошового обігу є елементом економічних методів державного управління. Вона охоплює три класичні за змістом механізми монетарної політики:

•регулювання облікової ставки (процента) на позики, що надаються

центральним банком;

•регулювання норми банківських резервів;•здійснення операцій на відкритому ринку; [2, 114-117]

Процентна політика як інструмент грошово-кредитного регу¬лювання економіки полягає в тому, що НБУ визначає рівень про¬центних ставок за ломбардними й обліковими кредитами, які він на¬дає комерційним банкам у порядку рефінансування їхніх активних операцій.[1, 35]

Визначення норм обов'язкових резервів полягає в тому, що НБУ встановлює комерційним банкам та іншим кредитним устано¬вам нормативи обов'язкового резервування залучених коштів. Роз¬мір обов'язкових резервів установлюється в процентному відношен¬ні до загальної суми залучених банком коштів. Резерв зберігається на кореспондентському рахунку комерційного банку в Національ¬ному банку, проценти на обов'язкові резерви не нараховуються.[1,34]

Операції з цінними паперами на відкритому ринку полягають у змінах обсягів купівлі та продажу НБУ цінних паперів: каз¬начейських зобов'язань (депозитних сертифікатів), інших цінних паперів.

Таким чином, купівля НБУ цінних паперів означає емісію гро¬шей, а продаж — вилучення їх із обігу.

Операції з цінними паперами на відкритому ринку вважаються найгнучкішим інструментом грошово-кредитної політики і тому ак¬тивно можуть застосовуватися в регулятивній діяльності НБУ.[20, 4]

1.2. Норма обов’язкових банківських резервів як інструмент грошово-кредитної політики;