Динаміка норм банківських резервів в Україні

Показники, що характеризують Основні засади грошово-кредитної політики на 2004 рік, відображають таку тенденцію розвитку грошово-кредитної cфери:

2003 рік2004 рік

визначено Основ. засадамиВиконано станом на 09.04Виконання за рікУсьогоУ тому числі за кварталами

IIIIIIIV

Індекс споживчих цін, у % до попер. року106-107102.7106105,8-106,3101.8-102.3102.9-103,9102,4-102,9105,8-106,3

Монетарна база, млн.грн35600-37770382194251553550-5775043790-4797546340-5054049740-5372553550-57750

Темпи зростання у % до попереднього року117-120124,1140126-132103-110109-116117-123126-132

Грошова маса, млн.грн72400-788008304292280121930-13277594130-10405102470-112700109900-120345121930-132775

Темпи зростання у % до попереднього року122-127128,7143132-139102-109111-118119-126132-139

Обмінний курс гривні до долара США5,365,33315,345,38-5,425,33-5,375,36-5,45,4-5,445,43-5,47

Спрямовуючи свої дії на досягнення основної мети грошово-кредитної політики, Національний банк залежно від змін макроекономічної ситуації коригуватиме монетарні показники для забезпечення прогнозованої траєкторії динаміки складових стабільності грошової одиниці.

Зважаючи на розвиток грошово-кредитного ринку та економіки в цілому у 2003 році, та проаналізувавши показники першого кварталу 2004 року Національний банк України не передбачає до кінця 2004 року змінювати існуючі розміри норм обов’язкових банківських резервів.[13, 4-8]

Отже, норма обов’язкових банківських резервів має застосовуватись як інструмент антициклічної та антиінфляційної політики, так як зміна розміру норми обов’язкових банківських резервів впливає безпосередньо на інші макроекономічні показники через трансмісійний механізм. З метою стимулювання інвестиційної активності Центральний банк проводить політики, спрямовану на зниження розміру резервів, а збільшення норми обов’язкових банківських резервів сприяє зниженню інфляційного тиску, стабілізації курсу національної валюти. Тому при використанні цього інструменту необхідний докладний аналіз ситуації на грошово – кредитному ринку, економіки вцілому.

ВисновкиПолітика обов’язкового резервування – досить результативний інструмент грошово-кредитного регулювання . На грошову масу він впливає не тільки через зміну обсягів вільних резервів, а й через зміну коефіцієнта грошового мультиплікатора та рівня процентної ставки , які надто чутливо до зміни обсягів кредитних можливостей банків. Встановлення величини норми обов’язкових банківських резервів залежить від необхідної на даний момент грошово – кредитної політики : кредитної експансії (стимулювання інвестиційної активності) або кредитної рестрикції (стримування інвестиційної активності).

В країнах з розвинутою ринковою економікою цей інструмент монетарної політики використовується рідко, як вийняток, оскільки часті зміни норми обов’язкових резервів негативно впливають на діяльність комерційних банків.

В умовах перехідної економіки України Національний банк України досить часто і рішуче застосовував цей інструмент грошово – кредитної політики, оскільки для використання інших, більш “м’яких”, інструментів в країні не було достатніх передумов. У період з 1992 по 2003 рр. розмір норми обов’язкових банківських резервів коливався у межах від 6 до 60%. З 10 квітня 2002 року у зв’язку зі стабілізацією економіки та розвиткам грошово – кредитної сфери, Національний банк України встановив диференційований розмір норм обов’язкових банківських резервів від 0 до 12%. Резерви не вимагаються під довгострокові депозити, що залучені у національній валюті, а також встановлено розмір резервів під кошти залучені комерційними банками у національній валюті від фізичних осіб на короткий строк 2%. Ці дії Національного банку України сприяли розвитку довгострокового кредитування, зниженню ціни кредиту, розширенню кредитних можливостей комерційних банків, залученню вільних коштів громадян в економіку, стабілізації національної валюти.