Динаміка норм банківських резервів в Україні
В Україні в умовах трансформації економіки Національний банк поступово освоює методи регулювання грошового ринку, що притаманні ринковій економіці. У перші роки свого функціонування, коли ринок державних цінних паперів тільки формувався, процентні ставки Центрального банку у зв’язку з інфляцією були від’ємними і не могли мати регулятивного впливу, а редисконтні операції банк не міг здійснювати, тому що вексельний обіг і досі не розвинутий в Україні, Національному банку доводилось робити основний акцент у грошово-кредитному регулюванні на політику резервних вимог.
Мета даної роботи полягає у необхідності аналізу застосування норми обов’язкових банківських резервів Національним банком для регулювання грошово – кредитної сфери, впливу величини резервів на інвестиційну активність, дослідження застосування даного інструменту в Україні у період з 1992 по 2003 рр., аналіз політики НБУ на 2004 рік, визначення основних порад для застосування норми обов’язкових банківських резервів.
Об’єктом даної роботи є норма обов’язкових банківських резервів у системі інструментів регулювання грошово – кредитного ринку.
Актуальність роботи полягає у тому, що норма обов’язкових банківських резервів в період розвитку банківської системи, грошового ринку та економіки взагалі використовувалась Національним банком України як основний інструмент грошово – кредитного регулювання. Застосування норми обов’язкових банківських резервів вимагає докладного аналізу стану грошової, кредитної сфер з метою забезпечення стабільного економічного зростання і погашення негативних явищ ринку.
В першому розділі даної роботи розглянуто суть та роль грошово-кредитної політики, її необхідність здійснення, суб’єкти та інструменти реалізації.
Докладно охарактеризовано роль Центрального банку, як головного суб’єкта монетарної політики, його основні завдання і методи їх здійснення. Норма обов’язкових резервів розглянута як один з найвагоміших інструментів здійснення грошово – кредитної політики Центральним банком, механізм дії та її вплив на досягнення стратегічних цілей економіки. В цьому розділі також описаний сучасний порядок формування норм обов’язкових банківських резервів в Україні.
В другому розділі проаналізовано динаміку норм обов’язкових банківських резервів в Україні, політику Національного банку України та умови в яких вона здійснювалась за період з 1992 по 2003 рр.В останньому розділі даної роботи проаналізовано вплив розміру обов’язкових банківських резервів на економічні процеси у короткостроковому та довгостроковому періодах. Розгляглянуто основні засади грошово – кредитної політики Національного банку України на 2004 рік, а також політику НБУ щодо формування норми обов’язкових банківських резервів.
Розділ І. Грошово-кредитна політика держави : суть, мета, суб’єкти, інструменти, значення:
1.1Суть, мета та роль грошово-кредитної політики;
Під гро¬шово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. Часто її називають монетарною, чи грошо¬вою, політикою. [1,28]
Найбільш прийнятним є визначення, яке відносить до грошово-кредитної політики ті заходи та дії регулятивного характеру, які здійснюються безпосередньо центральним банком чи за його учас¬тю та реалізуються через грошовий ринок у всіх його різновидах, включаючи валютний. За такого підходу грошово-кредитна політи¬ка набуває чітких, економічно обумовлених меж, внутрішньо єдиної інституційної основи, тобто охоплює грошовий ринок і банківську систему. У такому трактуванні грошово-кредитна політика виступає як системний, організаційно оформлений регулятивний механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами та роллю в економіч¬ній системі. Саме у цьому розумінні ми використовуватимемо в по¬дальшому поняття монетарної політики.
В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є На-ціональний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної полі¬тики беруть участь інші органи державного регулювання економі¬ки — міністерство фінансів, міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчої та законодавчої влади ви¬значають основні макроекономічні показники, які слугують орієн¬тирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговий баланси, рівень зайнятості та ін.). Верховна Рада, крім того, регулярно заслу¬ховує доповіді Голови НБУ та одержує інформацію банку про стан грошово-кредитного ринку в Україні.