Максим Рильський Героїчний епос українського народу
Залежність цих неправильних або незвичайних форм від рими в контексті думи цілком ясна.
Досить звичайне в думах вживання форми кличного від¬мінку в розумінні називного («Отамане Матяш Старенький теє зачуває»; «Полковниче Іване Богуне» — в розумінні «полковник Іван Богун», «корсунський полковник, пане Хви-лоне»), а також дивні для нашого слуху форми кличного: «Алкане-пашо, трапезонський княжату, молодий паняту».
Є й інші відступи від загальноприйнятих мовних норм. Особливу цікавість являють складені, подібні до «гомерівських» прикметники та іменники: домодержавець, зло-супротивна (хвиля), людославне (Запорожжя) і т. ін. У піснях таких слововитворів, скільки нам відомо, нема або майже нема.
Ми говорили про деякі риси схожості між українськими думами, російськими билинами і епічними піснями інших на¬родів. Це, проте, не знімає нашої впевненості в глибокій своє¬рідності українського думового стилю. Вона надто очевидна.
6
Говорячи про характер, про внутрішній зміст дум, про світогляд їх складачів і носіїв, відзначимо, насамперед, власти¬вий епічній поезії українського народу реалізм. Цьому твер¬дженню не суперечить наявність у думах гіперболізму, що виявляється в описах фізичної сили героїв, кількості побитих ними ворогів (турків, татар, польських панів, жовнірів і т. ін.). Ось, наприклад, як описується в думі про Хвеська-Ганжу Андибера могутня сила цього вигаданого народом «демократичного гетьмана»: гетьман, що законспірувався, одягшися «козаком-нетягою» (бідняком), випив кварту міцного пива, що його піднесла йому служниця у корчмі, всупереч роз¬порядженню хазяйки корчми, яка наказувала подати бідареві найгіршого пива (дуже характерна деталь!). Пиво робить своє:
Як став козацьку хміль голову розбирати, Став козак конівкою по мосту добре погримати, Стали в дуків-срібляників (багатіїв, що пили в корчмі — М. Р.) із стола чарки й пляшки скакати, І стала шинкарська груба на десять штук скрізь по хаті літати...
Як тут не згадати новгородського Василя Буслаєва! Гі¬перболічний елемент, проте, не суперечить реалістичному мис¬тецтву, а є його складовою частиною, інакше нам довелося б викреслити із списку реалістів Гоголя, Щедріна, Маяковського.
Фантастичний казковий елемент майже зовсім відсутній у думах, тоді як у російських билинах, сербських та болгарських піснях йому відведено чимале місце. Це, безперечно, пояснює¬ться часом і умовами творіння.
Реалізм описів у думах іноді доходить до дивовижної точ¬ності, майже протокольності. Так, в одному варіанті думи про Івася Коновченка читаємо:
Робилося те діло в суботу, проти воскресенія, на заході сонця.
Або ось початок думи «Про Самійла Кішку»:
Ой із города із Трапезонта виступала галера, Трьома цвітами процвітана, мальована: Ой первим цвітом процвітана — Златосиніми киндяками побивана; А другим цвітом процвітана — Гарматами рештована; Третім цвітом процвітана — Турецькою білою габою покривана.
Історики стверджують, що цей опис близько передає ви¬гляд старовинної турецької галери, «каторги».
Пам'ятаю, коли я в дитинстві слухав (у читанні) або читав цю думу, то був цілком переконаний, що в ній ідеться про справжні події, і Самійло Кішка, Лях-бутурлак, Алкан-паша і «дівка Санджаківна» (дочка Санджака, турецького губернато¬ра) уявлялись мені цілком конкретними особами.Перечитайте думу пізнішого часу, скажімо, про Хмельни¬цького і Барабаша, або про смерть Хмельницького і ви, якщо не звертати уваги на історичні неточності, на свавільні збли¬ження далеких по часу подій і т. ін., здивовані будете тверезо-реалістичним тоном розповіді.
Часто підкреслювані дослідниками ліричні елементи в ду¬мах, які старовинні кобзарі називали «жалощами», справді си¬льніше виявлені в цих творах, ніж в епосі інших народів. Особливо яскраво виступають ці елементи у невільницькому циклі, що навіть дало привід деяким дослідникам виводити думи взагалі з похоронних плачів, «голосінь». В одній із найпо¬ширеніших невільницьких дум звучить такий схвильований плач самого автора думи, який не менш зворушливо передава¬вся справжніми кобзарями-митцями типу Вересая або Крюковського: