Максим Рильський Героїчний епос українського народу
Однакові початки — один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді. Часті в думах негативні порівняння:
Не сива зозуля закувала, То вдова заплакала...
У святу неділеньку не сизі орли заклекотали,
Як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали...
Тавтологія синонімічна: прохали та благали, знає-відає, плаче-ридає, срібло-злото, кайдани-залізо, козацька-молодецька і т. д.
Тавтологія коренеслівна: біжить-підбігає, живе-проживає, клене-проклинає, квилить-проквиляє, грає-виграває, пити-підпивати, хвилешна хвиля, сирая сириця і т. д.
Постійні епітети: свята неділенька, сизі(ї) орли, орли-чорнокрильці, біднії невольники, буйний вітер, бистра(я) хви¬ля, жовта кість, біле(є) тіло.
Треба, проте, зауважити, що і однакові початки, і ретар¬дація, і негативні порівняння, і тавтологія, і постійні епітети не є винятковою приналежністю українських дум. Вони властиві і билинам та іншим епічним творам східних слов'ян. До того ж більшість цих засобів використовується творцями епосу всіх часів і народів.Постійний епітет — могутній стилістичний засіб. Правда, він призводить і до безглуздості — наприклад, порада, що її дає мати дочці, жати «зеленее жито» в українській пісні, або ж «біле горло» у «арапина» — в пісні сербській.
Гадаю, що слід би звернути увагу і на рису думової поети¬ки, досі належно не вивчену — оригінальні або принаймні не постійні епітети і образи, що належать власне творцям дум. Приклади: чорний пожар під білі ноги підгортає («Дума про втечу трьох братів із Азова») (за поясненням коментаторів «чорний пожар» — це чорний вигорілий степ), оскомистий борщ, ясні пожари (звичайно епітет «ясний» має позитивне за¬барвлення — ясен сокіл, ясні зорі і т. ін.), темний похорон.
Або таке місце з думи «Соколя»:
У неділю барзо-пораненьку Налетіли соколи з чужої далекої сторони, Да сіли-упали на преудобному древі на орісі, Да звили собі гніздо шарлатное (пурпурове — за слов¬ником Грінченка).
Цікавою особливістю дум є й граматичні неправильності, точніше відхилення від загальновживаних мовних норм, які ча¬сто зустрічаються в думах і здебільшого продиктовані вимога¬ми ритму і рими. Такі незвичні форми дієслова:
Теє промовляє, Відтіля побігає.
(«Втеча трьох братіє із Азова»),
Івась Копонченко молодого козака совстрічає, Стременом у груди поторкає.
(«Івась Коновченко»),
Старого козака конем побиває, Меншого під ноги затоптає.
(Там само).
Часто зустрічаються форми находжали, даває, розношали.