Відповіді до екзамену з Всесвітньої історії
XXV – XXIV ст. до н. е.
XXIV – XXIII ст. до н. е.
XXII – XXI ст. до н. е.
XIX – XVIII ст. до н. е.
XVI – XII ст. до н. е.
XII – VII ст. до н. е.
VII – VI ст. до н. е.
…………………………………………………………………
XX – XVI ст. до н. е.
XV – XI ст. до н. е.
X – VII ст. до н. е.
13. Політична історія Ассирії: від виникнення держави до її занепаду.
В північних, гористих областях Месопотамії державність з’явилась близько XVIII ст. до н. е. Першим Ассирійським царем здебільшого вважають Шамші – Адада І, а найдавнішою столицею – м. Ашшур, проте слід мати на увазі, що сама назва « Ассирія» з’явилась лише в середині ІІ тис. до н. е. , але коли Шамші – Адад І помер його державу завоював вавілонський цар Хаммурапі так почалося майже тисячолітнє військово – політичне протистояння між Ассирією та Вавилоном.
У середині ІІ тис. до н. е. Вавилонію завоювали кассити, але Ассирії від цього не стало легше, бо її саму тоді підкорила сусідня Мітанні, Хетське царство паралізувало ассирійську торгівлю в Малій Азії, єгиптяни витіснили ассирійських купців із Сирії. Однак ассирійські царі все ж таки знайшли вихід – за спиною Вавилону і Мітанні вони уклали угоду з Єгиптом, викликавши безсилу лють царів цих держав. З XV ст. до н. е. ассирійські царі поступово відроджували міжнародний престиж своєї держави. Так, Ашшур – Ураліт І, який першим почав називати себе царем країни Ассирія, визволився з – під мітаннійської опіки і ненадовго завоював Вавилон.Наступні царі Ассирії впродовж майже трьох століть розширюють кордони держави у північному і північно західному напрямку, але серія переможних воєн знесилила державу, військова могутність її похитнулась. Цим скористався вавилонський цар Навуходонасор І, який ненадовго взяв під свій контроль ассирійські області. Проте на межі XII – XI ст. до н. е. для Ас. складається сприятлива ситуація на міжнародній арені – сильне Хетське царство впало під натиском «народів моря», Єгипет остаточно занепав, а Вавилон завоювали кочові південно – арамейські племена халдеїв, які заселяли територію між берегами Перської затоки та південними містами Месопотамії. Цим скористався енергійний і жорстокий Тіглапаласар І, який обклав даниною фінікійські міста Бібл, Сідон і Арвад, завоював Вавилон, Аккад, Сіпар, люто розправився з повстанцями на завойованих територіях. Таким чином, у другій половині ІІ тис. до н. е., тобто в Середньоассирійський період ( XV – XI ст.. до н.е.), Ассирія поступово перетворилася на воєнізовану державу, хоча ще не демонструвала «імперських» зазіхань. Такий напрямок був зумовлений бажанням елітних верств збагатитися за рахунок воєнної здобичі та контролю над караванними шляхами, які почали оминати кордони держави – хижака. Після смерті Тіглапаласара І Ассирія втратила колишню могутність. Вона не змогла стримати натиск кочовиків – арамеїв, яких уже тоді називали сирійцями і які в XII ст. до н. е. наводнили собою Передню Азію. Ассирія зберегла свою державну незалежність, але втратила свої завоювання на захід від Тигру і впродовж півтораста років преребувала на задвірках історії. В арамейському оточенні ассирійці поступово семітизувались, перейшовши на арамейську мову.
Наприкінці X – в IX ст. до н. е. Ассирія вдруге стала могутньою середньоазіатською державою. Політична карта Передньої Азії у цей період змінилась, зокрема, Єгипет і Вавилон – най могутні старосхідні цивілізації – занепали, Хетське царство і Мітанні взагалі канули в небуття, політичну ініціативу перебрали на себе молоді, енергійні держави – Куш, Урарту, Лідія, Мідія, а згодом і Персія. Посилився вплив на розвиток міжнародних подій неспокійного племінного світу – кіммерійців, скіфів, фракійців, фрігійців, тощо. Почалася боротьба за « світове» панування, внаслідок якої з’явились найперші імперії, причому епоху первісних імперій започаткувало Ново- ассирійське царство. Політичною прелюдією до перетворення Ассирії на імперію стало її посилення наприкінці X – в IX ст. до н. е. Воно уможливилося тим, що Ассирія навіть в умовах економічної кризи, викликаної арамейським завоюванням, зберігала свою чудову військову організацію, до того ж переозброїла своє військо першокласною залізною зброєю. Найперше, що зробили ассирійські царі наприкінці X на початку IX ст. до н. е. , завоювали територію колишньої Мітанні і відновили, таким чином, ассирійський вплив у Північній Месопотамії та на південь, майже до самого Сіппара. Ассирійська військова машина нарешті запрацювала знов запрацювала.