Україна в першій світовій війні

в російській армії - перший сигнал майбутньої революції. Люди ги-нули тисячами, безборонні перед могутньою навалою ворога. Почали

ширитися чутки про зраду на самій вершині, біля цариці Олександ-

ри, брат якої, герцог Гессенський, воював у німецькій армії. В центрі

тих чуток був «старець» Григорій Распутін, неписьменний, розпусний

сибіряк, селянин, що «знайшов стежку» до царської родини. Як від-

гук на ці чутки, в Москві, наприкінці травня 1915 р., вибух погром

німецьких торговельних та промислових підприємств; розгромлено

475 підприємств, понад 200 приватних мешкань; збитки внаслідок

погрому становили понад 40.000.000 рублів. Дуже цікаво, що й гене-

рал А. Денікін у 1917 році згадував, що артилерія внаслідок зради

була позбавлена набоїв.'"

У стриманій формі Державна Дума поставила питання про «міні-

стерство громадського довір'я». А в той же час ліві партії, головно

большевики, вели агітацію за припинення війни.

На тлі цих загальноімперських подій щораз тяжчою ставала си-

туація в Україні. Відхід російської армії від Карпат ніс нову ката-

строфу для населення Галичини: почалося масове виселення україн-

ців та жидів, яких російський уряд вважав за шпигунів та взагалі

«неблагонадійних осіб». Галичани, що перейшли на православ'я, ви-

їздили добровільно, побоюючись австро-угорської помсти. Усіх га-

личан спрямовували до Сибіру.

У зв'язку з ьіпступом російського війська на схід, виселяли лю-

дей з Холмщини. Волині, Поділля. Села палили, щоб залишити воро-

гові пустелю. Люди йшли з малими дітьми, із злиденним майном,.

гнали худобу, для якої не було фуражу, і вона дохла по дорозі. Коли