Україна в першій світовій війні

ська Рада звернулася до населення з відозвою, в якій пояснюваламету організації цього легіону: всі українці повинні взятися за зброю,

щоб розгромити Росію, визволити Україну і створити з усіх україн-

ських земель єдину Самостійну Державу із столицею в Києві. За два

тижні записалося 30.000 осіб, але австрійці обмежили число добро-

вільців до 2.000.'"

Успіхи Австрії у війні з Росією в 1915 році відкрили для Галичини

широкі перспективи. Загальна Українська Рада звернулася до «всіх

народів цивілізованого світу» з деклярацією, в якій заявляла про

свою мету створити «Вільну Самостійну Українську Державу» з усіх

земель українських, які залишилися під Росією; з земель українсь-

ких у межах Австро-Угорщини - створити територіяльно-націо-

нальну автономну область. Представники Загальної Української

Ради вели переговори з урядом Австро-Угорщини, домагалися поши-

рення українських прав на Холмщину та Волинь. Але досягли не

багато: замість намісника-поляка призначено німця, Колярда; легіон

Українських Січових Стрільців перетворено на полк Українських

Січових Стрільців. Страшним ударом для українців було утворення

Польської Держави та надання Галичині широкої автономії без по-

ділу на землі польські та українські. Фактично це було переведення

українців під повну владу поляків."'

Президія Загальної Української Ради склала свої уповноваження.

Почалася повна дезорганізація серед українців. Провід перейшов до

Української Парляментарної Ради, на чолі якої став Ю. Романчук,

а заступником його - Є. Петрушевич.

Енергійно працював Союз Визволення України. У «Віснику СВУ»