Україна в першій світовій війні

курси. Не були підготовлені й «запасні» солдати, що часто не всти-

гали пройти жадного вишколу. Трагізм становища збільшувала недо-

стача зброї - рушниць, гармат, набоїв. «Запасним» не вистачало руш-

ниць для навчання, і вони приходили на фронт, уперше беручи в ру-

ки рушницю. А бувало й так, що рушниці мали тільки ті «запасні»,

які йшли у перших рядах. Уже в перший момент війни забракло

рушниць: їх було тільки 5.000.000, а змобілізованих 6.50.000 осіб. За

рік у Росії виробляли лише 600-700 тисяч рушниць. Не вистачало

гармат та набоїв.'" Головне Артилерійське Управління перед вій-

ною заявляло, що на кожну гармату потрібно 7.000 набоїв, але Війсь-

кове Відомство заготовило тільки по 900 набоїв, себто у 8 разів менше.

У грудні 1914 року вичерпано майже всі набої, і наказано було

витрачати на день на батерію лише по одному набою, себто фактично

воювати без артилерії. До цього треба додати, що ніхто не думав, що

війна буде така довга.'"

В таких умовах була російська армія, коли 18 квітня 1915 року

почався наступ німецько-австрійських військ на Галицькому фронті

- між Горлицями та Тарновом. Німецька армія вперше застосувала

так званий «гураґаннии вогонь». На російський фронт німці стягнули

200 важких гармат, проти яких російська армія могла поставити тільки 4. На «гураганний вогонь» - 700.000 набоїв за кілька годин

- вона відповідала 5-10 пострілами з кожної гармати.

Почався відступ російської армії. 9 червня 1915 року німці зайня-

ли Львів, а в липні вся Галичина і значна частина Волині були вже

в німецьких руках. Ця поразка мала величезне значення для даль-

шого перебігу війни і для України. Вона викликала деморалізацію