Україна в першій світовій війні

траційних таборів у Талергофі (біля ґрацу), ґнав, ґмюнді, Терезієн-

штадті. Виарештувано багато священиків, інтелігенції, селян. Полі-

тичні й громадські діячі тікали до Відня. В Галичині мадярські війсь-

ка вішали людей без суду." Становище погіршувала діяльність

москвофілів. Багато з москвофілів, що виїхали були перед війною

до Росії, на початку війни зорганізували в Києві «Карпато-Русский

Освободктельньій Комитет», який 29 липня ст.ст. 1914 р. видав відоз-

ву, закликаючи галицьких українців зустрічати російську армію

з церковними процесіями, а тих, що служать в австрійській армії -

переходити до російської."

1-го серпня 1914 року у Львові засновано Головну Українську

Раду з представників трьох партій - Національно-Демократичної,

Радикальної й Соціял-Демократичної. Головою її обрано д-ра Костя

Левицького, секретарем - д-ра С. Барана. Завданням Ради було охо-

роняти інтереси українського народу в Австрії та репрезентувати

його під час війни. Рада створила військову організацію - Легіон

Українських Січових Стрільців для боротьби з російським військом.

До цього Легіону вступали тисячі молоді."

4-го серпня група українських еміГрантів-наддніпрянців, за іні-

ціятивою Д. Донцова та В. Дорошенка, заснувала Союз Визволення

України - як безпартійну політичну репрезентацію Центральної та

Східньої України, для пропаганди ідеї самостійности України.

На австрійському фронті російська армія мала спершу блискучі

успіхи. Австрійці відступали, 3-го вересня (21 серпня ст.ст.) російські

війська вступили до Львова. Верховний головнокомандувач, великий