Правове становище Гетьманщини у складі Російської держави
Як палкий патріот України, Мазепа, удаючи лояльне ставлення до царя, плекав надію на визволення України і створення самостійної Української держави. Петро І в той час мав намір замінити козацтво рекрутчиною, а Україну перетворити у невід'ємну частину Росії. Скориставшись шведсько-російською війною. Мазепа при підтримці гене¬ральної старшини і більшості полковників уклав із шведським королем угоду, за якою "Україна з обох сторін Дніпра з Військом Запорізьким і народом малоросійським має бути вічними часами вільна від усякого чужого володіння". Угода гарантувала також абсолютне невтручання будь-якої держави у внутрішні справи України, недоторканість її кордонів.
Розгром шведських військ під Полтавою в 1709 році перекреслив намагання Івана Мазепи звільнити Україну. З частиною вірних козаків він змушений був рятувати себе і своїх прибічників за Дунаєм в турецьких володіннях, де невздовзі і помер.
У 1710 році на старшинській раді в Бендерах гетьма ном у вигнанні було обрано Пилипа Орлика, який багато зробив для затверд ження ідеї незалежної, самостійної України. Зокрема, за його участю у 1710 році була підготовлена та прийнята Конституція Української держави.
Ще у 1708 році, після переходу Мазепи на бік Карла XII, гетьманом Лівобережжя було обрано Івана Скоропадсько¬го- Після його смерті, у 1722 році Петро І взагалі заборо¬нив вибори нового гетьмана Гетьманство було відновлено після смерті Петра І у 1727 році. Царський уряд пішов па цей крок, щоб мати підтримку з боку козацької старшини у зв'язку із загостренням російське турецьких відносин.
1.6Обмеження прав Війська Запорізького у гетьманських “Решительных статтях” Д. Апостола.
Обраний гетьманом Данило Апостол (1727—1734 рр.) був видатним дер¬жавним та військовим діячем. 22 серпня 1728 року Дани¬ло Апостол звернувся до царського уряду з проханням зат вердити "гетьманські статті". У відповідь на це кін отри¬мує "Решительные статьи", в яких зовсім не згадується про договір України з Москвою 1654 року. Ці статті мали фор¬му наказу царського уряду гетьманові. В цілому статейні пункти Данила Апостола були витримані в дусі стверджен ня автономії української державності. Росія відповідала на них цілою системою обмежень і ударом саме по цій дер¬жавності.Данило Апостол по¬чав добиватися набуття «гетьманських статей», які після об¬рання гетьмана затверджував цар. Та замість «статей» він одержав так звані “Решительные пункти”, які закріплювали за Україною права автономної країни 3 метою врегулюван¬ня прикордонних справ, гетьман одержав право диплома¬тичного листування з Кримом та Польщею Генеральну старшину мала обирати сама старшина, але затверджував й цар У військовому відношенні гетьман підпорядковувався не цареві, як то було раніше, а генерал-фельдцехмейстрові Обрання гетьмана мало проводитися тільки за згодою царя У Генеральному суді засідали троє українців і троє росіян, а оскаржити його рішення можна було не до гетьмана, а до царя Створювалося окреме фінансове управління у складі одного росіянина і одного українця Росіянам дозволялось купувати землі в Україні. [7, С. 255]
Отже, Решительные пункти» не вносили нічого нового в державний устрій України, але давали можливість нормува¬ти відносини та загнуздати російське свавілля.
Спираючись на статті «Решительных пунктов», Данило Апостол провів реєстрацію рангових земель.
Данило Апостол багато робив для розвитку української економіки та торгівлі: він прагнув встановити свободу торгівлі з правом для українських купців вивозити товар до сусіцніх країн; свободу підприємництва, хоча більшість українських підприємств перейшла до рук росіян. Він добився, щоб Київ підпорядковувався не генерал-губернаторові, як то було ра¬ніше, а гетьманові. У цілому треба зазначити, що добробут населення за Данила Апостола покращився Це проявилося у тому, що зменшився рух селян за Дніпро та збільшилося повернення втікачів на Лівобережжя. У 1734 р. запорожці повернулися з Олешек, що були розташовані на території кримського ханства, на Базаалук.
Ще у добу гетьмана Скоропадського було розпочато, а за Данила Апостола завершено укладення «Зводу» українських законів, їх джерелами були Литовський статут та Магдебурзь¬ке право, перекладені на російську мову.
Розділ ІІ Малоросійські колегії: боротьба російського уряду з “вольностями“ Гетьманщини
2.1Перша Малоросійська колегія.
Петро І вживав різноманітних заходів, щоб знекровити Україну. Десятки тисяч козаків та селян було послано на будівництво фортець, каналів та нової столиці. Він скерову¬вав торгівлю України тільки на Москву, що гальмувало ук¬раїнський експорт, а значить розвиток продуктивних сил.