Правове становище Гетьманщини у складі Російської держави
За подання Московських статей, особливо за ст. 1-у про передачу у володіння цареві міст, сіл і доходів, цар 22 жовтня 1665 р. нагородив І. Брюховецького боярським чином, який і було урочисто оголошено («сказано»), хочі «по иноземному чину». Крім того, цар нагородив гетьмана дорогоцінним боярським убранням жалуваною грамотою на Гадяцький повіт і Шептаківську сотню та призначив йому двір у Москві для проживання, а всіх старшин «пожаловано дворянськими» чиномь.
Нарешті, треба спинитися на питаннях, в якій мірі і як були про¬ведені в життя Московські статті.
Цілком зрозуміло, що, як тільки Московські статті стали відомі на Україні, вони негайно ж викликали велике обурення як проти Москви, так і проти гетьмана, якого всі обвинувачували в тому, що він ці стат¬ті склав і подав цареві. Це обвинувачення оправдувалося буквальним текстом статей, але не зовсім було в згоді з фактичними обставинами.
1.4Обмеження прав Війська Запорізького у гетьманських статтях “Глуховських ”
Д. Многогрішного
У 1665 році гетьманом Правобережжя було обрано Пет¬ра Дорошенка, який прагнув об'єднати обидві частини Укра їни, відновити самостійну Українську державу, домогтися її незалежності від Москви і Польщі. За союзника Доро¬шенко обирає Туреччину.
13 січня 1667 року в селі Андрусові, поблизу Смолен¬ська, було укладено перемир'я між Московського державою і Польщею. Лівобережна Україна залишилася за Москвою, Правобережжя за Польщею, крім Києва, який на два роки мав відійти до Москви Запорізька Січ потрапляла під владу обох держав.
Внаслідок угоди двох країн стався поділ української території на дві частини Царський уряд зламав договір 1654 року, за яким він зобов'язувався зберігати "права і вольності" України. [7, С. 253]
Андрусівська угода викликала гнів українського наро¬ду. Вибухнуло повстання, що охопило як Лівобережжя, так і Правобережну Україну. Український народ виступив і проти панування Польщі і проти Московської держави. Дорошенко на деякий час об'єднує Україну. В 1668 році в Глухові старшинська рада обирає гетьманом Лівобережжя Многогрішного. В 1669 році були прийняті Глухівські статті, які значно зменшували число воєвод і обмежува ли їхні функції в українських містах командуванням цар¬ськими гарнізонами.Андрусівське перемир'я привело до посилення проту рецьких настроїв у середовищі козацької старшини. В 1669 році при активній участі гетьмана Дорошенка було офор¬млено протекторат Туреччини над Правобережжям. Таким шляхом Дорошенко намагався вивести Україну з-під вла¬ди Польщі й Москви. Але турецький султан на свій лад використав ситуацію. У 1672 році трьохсоттисячнс турець ке військо вторглося на Правобережну Україну нібито для її захисту – Безчинства, грабунки, що їх чинили турецькі та татарські союзники Дорошенка, відвернули від нього на¬род Гетьманом обирають Самойловича Під чаг його прав¬ління Українська православна Церква в 1685 році ііула підпорядкована московському патріархату.
1.5Обмеження прав Війська Запорізького у гетьманських статтях “Коломацьких ” І. Мазепи
25 липня 1687 року гетьманом Лівобережжя України було обрано Івана Мазепу, одного з пайвидатніших держав¬них діячів України. На старшинській раді були затверджені так звані Коломацькі статті, які вже традиційно приймалися при обранні нового гетьмана. Статті забороняли Україні торгувати з Кримом, порушували її фінансову си¬стему. Ст. 19 без усяких застережень проголошувала Укра¬їну частиною Московської держави.
За царювання ІІетра І Українська держава ще більше обмежується в автономії. У 1706 році за указом царя козацьке військо переходить ііід командування Москви. Пет¬ро І примушував козаків брати участь у всіх війнах, які він проводив. Військові походи, примусові роботи забира¬ли життя багатьох українців.
Петро І наніс нищівний удар по економіці України, фак тично скасувавши вільну торгівлю. Він почав проводити колоніальну політику і стосовно культури України. Окре¬мим указом 1709 року були заборонені українська мова, національне книгодрукування.
За царювання Петра І Україна зробила останню спробу відновити державну самостійність. Ця спроба пов'язана з іменем Івана Мазепи, який за двадцятирічне гетьмануван¬ня доклав багато зусиль, щоб вивести Україну з "руїни", припинити тут політичне безладдя.