Господарство світу і України в другій половині 60-х - на початку 90-х років XX століття
Крах СРСР та інших комуністичних режимів був подією всесвітньо-історичного значення, поворотним пунктом у світо¬вому розвитку. Наслідком цього стала докорінна зміна у роз¬становці сил на міжнародній арені. Конфронтаційні відноси¬ни між колишніми блоками поступаються місцем взаємній довірі, міжнародному співробітництву.
Водночас економічний поступ індустріально-розвинутих країн упродовж останніх років наштовхнувся на серйозні труд¬нощі. На зміну тривалому господарському піднесенню 80-х років у 1990 р. прийшов черговий циклічний спад. Він, однак, виявився менш глибоким, ніж два попередні - 1974-1975 і 1980-1982 рр. Абсолютне падіння промислового виробництва стано¬вило лише кілька відсотків. Сьогодні більшість розвинутих країн уже вийшла із стану депресії.
Понад п'ятдесят років, що минули після другої світової війни, становили переломну епоху в історичному розвитку людства. Друга половина нинішнього століття характеризується прискореним розвитком продуктивних сил, який уможливи¬ла науково-технічна революція. Передові країни світу досягли стадії постіндустріального суспільства. Поряд з цим на пе¬редній план висуваються питання перенаселеності земної кулі, захисту навколишнього середовища тощо. Однак не викликає сумніву те, що дальший прогрес людства дасть змогу поступово розв'язати ці надзвичайно складні завдання.
Реформа 1965 року: сутність і наслідки
Проект Директив по восьмому п'ятирічному плану розвит¬ку народного господарства СРСР (1966-1970) розроблявся з ве¬ликими труднощами. Уже в самому розпалі роботи (1963-1964) стало зрозумілим, що завдання, закладені в Програмі партії, в тому числі і на 1970 рік, виконати неможливо. В зв'язку з цим виникає ідея розробити ще один семирічний план на 1966-1972 роки. Це було зроблено для того, щоб замаскувати неможливість виконання завдань, визначених XXII з'їздом партії. Але на¬прикінці 1963 року вирішили відмовитись від цієї ідеї і знову повернулись до необхідності розробки плану восьмої п'ятиріч¬ки. Зокрема планувалось збільшити продуктивність праці в промисловості на 33-35%, прибуток - більше ніж в два рази. 80% приросту продукції планувалось забезпечити за рахунок зростання продуктивності праці (проти 62% в сьомій і 72% в шостій п'ятирічках). Передбачалось приділити першочергову увагу розвитку сільського господарства, виробництву товарів споживання, росту реальних прибутків населення.
Однак здійснити заплановане було неможливо без карди¬нальних змін в економіці. В зв'язку з цим гостро постала проблема її реформування. У вересні 1965 року на Пленумі ЦК було прийнято постанову "Про покращання управління промисловістю, вдосконалення планування і посилення еко¬номічного стимулювання промислового виробництва", у відпо¬відності з яким розпочалась нова економічна реформа. Було вирішено ліквідувати раднаргоспи і повернутись до галузево¬го принципу управління. Заново були створені союзно-рес¬публіканські і загальносоюзні міністерства у відповідності з галузевим принципом.
Наступним важливим напрямком даної реформи стала зміна всієї системи планування і економічного стимулюван¬ня. Було визнано доцільним ліквідувати надто жорстку рег¬ламентацію господарської діяльності підприємств. З цією ме¬тою зменшили кількість планових показників, які визнача¬лись центром. На відміну від попередньої системи, яка була зорієнтована на валові показники, тепер основним показни¬ком стало збільшення об'ємів реалізованої продукції підприємств. Передбачалось, що критерієм оцінки господарсь¬кої діяльності підприємства буде отриманий прибуток (рента¬бельність виробництва) і виконання завдань з поставок най¬важливіших видів продукції.
Серед обов'язкових показників визначались іще і такі: ос¬новна номенклатура продукції, фонд заробітної плати, платежі в бюджет і асигнування із бюджету, показники по об'єму цен¬тралізованих капіталовкладень і введення в дію виробничих потужностей і основних фондів, завдання по впровадженню но¬вої техніки і матеріально-технічного постачання. Всі інші по¬казники господарської діяльності передбачалось встановлю¬вати без затвердження в міністерствах і відомствах.У відповідності з постановою було вирішено розширити економічні права підприємств, розвивати прямі зв'язки між виробниками і споживачами на принципах взаємної матері¬альної відповідальності і зацікавленості. Передбачалось за¬провадити в практику відносини, які базувались би на госпо¬дарських договорах між підприємствами.
З метою підвищення ролі економічного стимулювання була здійснена спроба вдосконалення системи ціноутворення на ко¬ристь низькорентабельних виробництв. Справа в тому, що в ра¬дянській економіці поряд з високорентабельними заводами і фабриками завжди існувала велика кількість збиткових підприємств (наприклад, вся вугільна промисловість). Дуже час¬то на деяких високоприбуткових підприємствах були дільниці, що випускали необхідну для населення, але збиткову продукцію. Тому підприємства не бажали випускати дану продукцію. В зв'яз¬ку з цим посилилось значення таких важелів, як ціна, прибуток, премія, кредит, яким поверталось їх початкове значення.