Іспит з курсу Державні фінанси

3)індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району;

4)коефіцієнт вирівнювання (від 0,6 до 1). Індекс відносної податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогічним середнім показникомпо Україні у розрахунку на одного мешканця.

Міжбюджетні трансферти можуть здійснюватися і між місцевими бюджетами.

Розрахунок трансфертів:

Ti=&(Vi-Di)

Ti-трансферт адм-тер. одиниці

&-коеф.виривнювання

Vi-прогнозний обсяг видатків,що здійснюються з і-го бюджету

Di- прогн.обсяг доходів,які враховуються при визначенні міжбюдж. трансф. для і-го бюджету

65. Управління державним боргом

Державний борг-це сума заборгованості дер-ви своїм кредиторам. Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борг. Поточний борг це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг-це загальна сума заборгованості й процентів, що мають бути сплачені за позиками.Внутрішній борг-це заборгованість кредиторам дер-ви в даній країні. Зовнішній борг-це заборгованість кредиторам за межами даної країни.

Методи управління державним боргом, їх характеристика.

Управління держ. боргом-полягає в забезпеченні платоспроможності дер-ви, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточного, так і капітального боргу. Стосовно поточного боргу необхідно забезпечити реальні джерела його погашення Для капітального боргу важливо встановити такі строки його погашення, коли будуть наявні відповідні для цього джерела. В управлінні зовнішнім та внутрішнім боргами існують певні специфічні ознаки. Платоспроможність за внутр. позиками забезпечується як пр., за рахунок внутр. джерел. Платоспроможність за зовн. боргом залежить перш за все від валютних надходжень. Можливості у погашенні цього боргу визначаються в сальдо торгового балансу. Його позитивне сальдо характеризує ті ресурси, які забезпечують платоспроможність дер-ви і дають змогу тим самим урегулювати платіжний баланс. В окремих випадках в результаті зміни ситуації в ек-ці та на фін. ринку чи погіршення фін. стану дер-ви вона не може забезпечити достатню платоспроможність. Тоді дер-ва змушена вносити певні корективи в свою позикову політику. Такі корективи, як пр., небажані, оскільки підривають довіру до дер-ви Але краще своєчасно внести певні корективи і забезпечити реальну платоспроможність дер-ви, ніж допустити її фін. крах. Існують такі спосои корегування позикової політики:-конверсія;-консолідація;-уніфікація;-обмін за регресивним співвідношенням;-відстрочка погашення;-анулювання. обмін облігацій – кілька раніше випущених облігацій прирівнюють до однієї нової.

Конверсія держ. боргу-це зміна дохідності позик. Вона проводиться внаслідок зміни ситуації на фін. ринку(напр., рівня облікової ставки центр. банку) чи погіршення фін. стану дер-ви, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід. Консолідація-цепердача зобов’язань за раніше випущеною позикоюна нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої(чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків позики. Уніфікація-являє собою об’єднання кількох позик в одну . Вона спрощує управління держ.боргом. Уніф-я може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх пози кпроводиться з метою скорочення держ. боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки це не що інше як часткова відмова дер-ви від своїх боргів. Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата доходів не проводиться. Анулювання боргів означає повну відмову дер-ви від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет дер-ви, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпечення їх повного погашення у встановлені строки.