Іспит з курсу Державні фінанси

ФК за ек. суттю це функція управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об’єкта управління з метою оцінки обґрунтованості та ефективності прийняття рішень і рез-в їх виконання. Управління фін с-мою забезпечують фін органи, інститути, держ органи влади. Традиційно в Україні сукупність останніх поділяється на окремі блоки в залежності від сфери фін відносин. яку вони організовують. 1. блок – органи, які функц-ть в сфері держ фінансів (зведеного бюджету): а) держ. Казначейство організовує касове виконання держ. і місцевих бюджетів (частково), б) держ. податкова адм-ція здійснює облік платників податків і обов’язк. платежів, контролює дотримання под. закон-ства (останніми), в) контрольно-ревізійне управління має право перевіряти фін. і вир д-ть всіх держ підпр-ств. Санкцію на перевірку недерж. підпр-в отримується в разі виявлення порушень при їх співпраці з держ підприємцями; здійснює ревізію звітів про касове виконання бюдж всіх рівнів, г)Мінфін: - розробка проекту держ. бюджету + зведеного; –прогнозування зовн. + внутр.джерел запозичень до держ. бюджету; -укладення договорів з урядами країн-кредиторів, між фін. органами; -прийняття рішень щодо обсягу та хар-ру фін. бюдж. установ. 2 блок – утвор. такі контрольно-регул. органи як: - рахункова палата ВРУ, -держ. комісія з цінних паперів: реєструє випуски всіх цінних паперів, крім державних, -комітет з нагляду за страховою діяльністю: ліцензування всіх видів стр. діяльності, контроль та перевірка страх. Компаній, -аудиторська палата: видача ліцензій ауд. фірмам + аудиторам. 3 блок – утвор.фін.інститути на фін. ринку: -НБУ: реєстрація банків + видача їм ліцензій; здійсн. касове виконання держ.бюджету; розміщує ДЦП; забезпечує проведення між.держ.рахунків, -комерц.банки (банківські операції), -УМВБ (укр. міжбанківська вал.біржа): поточний вал.ринок; по торгівлі ф’ючерсними вал.контрактами, по торгівлі банк.металами, фондова секція, -брокерські контори (купівля-продаж іноз.валюти). 4 блок – об’єднує органи упр-ня держ.цільовими фондами: Пенсійний фонд, Фонд держ.-соц. страхування, фонд захисту інвалідів, зайнятості, Чорнобиля, охорони природи ... Державний фінансовий контроль – це сукупність дій та операцій використовуваних державними фін. органами при перевірці фін. та пов‘язаних з ними видів діяльності суб‘єктів господарювання та управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації. Фін. контроль з боку держави здійснюють органи держ. влади в особі: постійних комісій ВР, Нацбанку, Міністрів економіки, фінансів, органів внутрівідомчого контролю міністерств, відомств, підпр. структур, держ. та приватних аудиторських організацій.

Об‘єктом є грошові розподільчі процеси, які відбуваються при формуванні та використанні фін. рес.

Окремо виділяють бюджетно-фінансовий контроль:

Попередній – здійснюється під час обговорення і затвердження проектів законів про бюджет. Поточний – під час розгляду окремих питань виконання бюджетів на засіданнях комітетів, комісій. Наступний – під час розгляду та затвердження звітів про виконання бюджетів.

Суб‘єкти БФ контролю: Президент, ВРУ, КМУ, Мінфін, Рахункова палата, Держ. казначейство. Держ. контрольно-ревізійна служба, Держ. податкова адміністрація.

46. Зміст та основні принципи організації фінансів підприємницьких структур

Фінанси підприємницьких структур — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються й використовуються задля здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг у різних галузях економіки. Організація та функціонування фінансів підприємницьких структур ґрунтується на відповідних принципах. До них належать: комерційний розрахунок, господарська та фінансова незалежність, фінансова відповідальність, матеріальна зацікавленість.

Комерційний розрахунок потребує покриття усіх витрат за рахунок власних доходів і одержання прибутку. При банкрутстві підприємства держава не несе відповідальності за зобов'язаннями "підприємства.

Господарська та фінансова незалежність гарантується законодавством України. Законами України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства" держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, однакові права і створює однакові можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.Держава гарантує недоторканність майна І забезпечує захист права власності підприємця.

47. Призначення і роль фін механізму.

Фін мех – комплекс спеціально розроблених і законодавчо закріплених в держ форм і методів створення й викор-ня фін рес для забезпечення еко роз-ку та соц потреб громадян. Фін мех представляє собою положення та заходи, які визначають функціонування фін в економіці державі, їхне практичне викор-ня для досягнення визначених цілей і завдань. Призначення фін мех зводиться до 2 основних функцій – фін забезпечення і фін регулювання ек. і соц процесів в державі. Кількісна та якісна хар-ки фін мех визначаються тим, яка величина фін рес зосереджується й витрачається на відповідних рівнях госп управління та якою є технологія їх зосередження і витрачання. Фін забезпечення здійснюється шляхом викор-ня методів бюджетного фін-ня, само фін-ня, кредитування. При бюджетному фін-ні враховуються умови визначення обсягів фін-ня, періодичність передачі коштів, норми певних видів витрат. При кредитуванні визначаються умови надання кредитів, гарантії і терміни їх повернення. При само фін-ні проводяться розрахунки доцільності й ефективності витрачення власних коштів. Для того щоб профінансувати відповідні заходи або програми, необхідно відпрацювати та законодавчо встановити форми мобілізації ресурсів за допомогою податків, зборів, інших платежів. Ця складова фін мех називається податковим мех. Фін регулювання - це метод здійснення держ функцій управління еко і соц процесами при викор-ні фінансів. Використовуючи фін, держ шляхом встановлення форм і методів мобілізації фін рес та їх використання стимулює явища й процеси в державі. Фін мех у цілому – це схема практичного викор-ня фін в еко держави, їх впливу на відповідні процеси. Водночас він має свої відмінності щодо практичного застосування на рівні держави, підпр-ї структури, фін інституту чи групи громадян.