Механізм функціонування інформаційного ринку

Виробник (розробник) — організація, що здійснює розроблення, постачання та впровадження інформаційних систем, включаючи інформаційні технології і всі види забезпечення: технічне, програмне, лінгвістичне, але, як правило, не відповідає за саму інформацію. Розробниками виступають як державні, так і недержавні організації, що володіють відповідними технологіями. Після впровадження в експлуатацію вони, як правило, здійснюють тільки супровід, авторський нагляд і в практичному використанні БД та інформаційних систем участі не беруть.

Власник — здійснює збирання, оброблення, введення інформації, ведення БД, іноді інформаційне обслуговування користувачів. Власником може бути спеціалізована інформаційно-обчислювальна організація (наприклад, головний інформаційно-обчислювальний центр — ГІОЦ), науково-дослідний інститут, державна служба, підприємство, організація. Власник зазвичай самостійно здійснює збирання, оброблення та введення інформації, тому повинен нести відповідальність за її якість.

Посередник — організація, що спеціалізується на інформаційному обслуговуванні на основі систем передавання даних, регіональних представництв, дилерської мережі тощо. Ринковим посередником може бути окремий підприємець або організація, що доводять товари та послуги від виробника (вендора*) до споживача. Ринкові посередники полегшують відносини між споживачами та виробниками товарів.

Як посередники іноді виступають державні, а частіше недержавні підприємства, що здійснюють інформаційне обслуговування користувачів на основі множини БД, включаючи постачання копій БД. В Україні найбільш розвинена мережа посередників є в системі науково-технічної інформації (НТІ) та державної статистики. Система НТІ на інформаційному ринку представлена, зокрема, Інститутом проблем реєстрації інформації НАНУ (ІПРІ), який пропонує користувачам різні види інформаційного обслуговування, зокрема доступ у режимі on-line до бази даних Національного банку України, різноманітну власну довідкову та аналітичну інформацію.

Органи державної статистики, обслуговуючи головним чином відповідні державні структури, надають інформаційні послуги підприємцям, яких цікавлять окремі регіони, галузі чи ринки. Найповнішу статистичну інформацію надають Держком¬стат, НДІ Держкомстату та Головний міжрегіональний інформаційний центр.

З цими державними структурами можна співпрацювати й на ринкових засадах. Зокрема, чимало підприємств стали посередниками у продажу інформпродуктів ІПРІ та держстатистики.

Функції посередника виконують також публічні бібліотеки.

Будь-які товари, в тому числі інформаційні, мають бути доведені від виробника до споживача. Складовою механізму функціонування ринку, яка має важливе значення для успіху фірми, є структура розподільної системи — сукупність посередників і ринкових каналів, які виробник використовує для доведення своїх товарів і послуг до кінцевого споживача (користувача).

Доставка може здійснюватися різними шляхами, які називають каналами розподілу або ринковими каналами. Найпоширенішими на інформаційному ринку дві моделі:

прямого продажу (канал «виробник—споживач»). Виробник безпосередньо продає свої товари кінцевому споживачеві;

через ринкових посередників.Каналом прямого продажу користується більшість фірм, що надають інформаційні послуги, оскільки сама природа послуги вимагає безпосереднього контакту між постачальником і споживачем: фірми, що розробляють проекти інформаційних систем та інформаційних технологій за замовленням, фірми — системні інтегратори тощо. Хоча деякі підприємства, наприклад, центри — генератори баз даних, що спеціалізуються на послугах доступу до БД, можуть використовувати посередників — інформаційних брокерів. Для фірм-початківців привабливішим є прямий продаж, оскільки для підтримки реселерів, дилерів, а тим більше дистриб’юторів потрібні великі кошти та чималий штат працівників. Аналітики відмічають, що використання моделі прямого продажу значно дешевше за моделі з підтримкою каналів збуту. Тому інформаційні фірми, якими б великими вони не були, віддають перевагу першій моделі. Нині у США через прямий продаж здійснюється близько однієї третини всього обсягу продажу (ця цифра збільшилася на 15% з початку 90-х років).

З погляду споживача, посередники знижують ціну товарів і послуг, оскільки роблять непотрібними численні «контакти» між вендором і споживачами, які у разі відсутності посередника є необ¬хідними. Водночас вони надають товару додаткової корисності — форми, місця, часу і придбання .