Механізм функціонування інформаційного ринку
Крім цієї схеми, IBM використовує схему за програмою PartnerWorld.
Єдина для всіх бізнес-партнерів IBM програма включає такі чотири критерії відбору партнерів: розробники; інтегратори ПО; провайдери системних рішень і комплексних послуг; партнери, орієнтовані на побудову персональних систем і три види показників: внесок у прибуток IBM; компетентність і кваліфікація при розгортанні додатків; орієнтація на задоволення запитів замовників.
За мірою відповідності критеріям і внеску в спільну справу вводяться три рівні партнерства: звичайний партнер, партнер з поглибленими зв’язками, почесний партнер.
Звичайний партнер (Member) — початковий рівень у партнерській ієрархії: щорічно оновлюваний профіль бізнесу, угода з вендором.
Партнер з поглибленими зв’язками (Advanced) — підвищений рівень зобов’язань і компетентності, що підтверджується сертифікатами технічних фахівців і менеджерів з продажу. Першочергова підтримка з боку IBM з надання рекомендацій і проведення спільної маркетингової діяльності.
Почесний партнер (Premier) — рівень для партнерів, що підтвердили свою прихильність марці IBM і можливість впливати на замовників. З такими партнерами укладається угода з установленим річним обсягом продажу і співпраця здійснюється відповідно до шкали оцінювання ступеня задоволення запитів замовників. IBM у пріоритетному порядку надає рекомендації для потенційних замовників партнера, проводить широку підтримку спільних маркетингових заходів, запрошує на форуми Business Parthner Connections.
Література:
1.Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. — М.: Статистика, 1977. — 160 с.
2.Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.
3.Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. — Челябинск: Урал LTD, 1998. — 520 с.
4.Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30—33; 1998, № 1, с. 29—34; № 4, с. 31—36; № 6, с. 31—35; № 12, с. 29—33; 1999, № 6, с. 36—43.
5.Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. — ВИНИТИ, 1991. — № 45. — С. 2—9.
6.Бланк И. А. Управление формированием капитала. — К.: «Ника-Центр», 2000. — 512 с.
7.Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. — Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. — 704 с.
8.Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS.
CD-ROM.
9.Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. — М.: Наука, 1991. — 190 с.
10.Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. — 277 с.
11.Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1989. — 238 с.
12.Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 240 с.