Механізм функціонування інформаційного ринку

Усі процеси і явища, всі економічні відносини людей мають стійкі, постійні причинно-наслідкові зв’язки, які лежать в основі вимог і дії економічних законів. Отже, економічний закон — це сукупність постійних, стійких причинно-наслідкових зв’язків усередині економічних явищ, процесів і відносин, а також між ними. Ринок як живий економічний організм виникає, функціонує і розвивається на основі вимог та дії системи об’єктивних економічних законів.

Головну роль у системі законів ринку, законів товарного виробництва відіграє закон вартості. Він діє там і тоді, де і коли функціонує товарне виробництво. Зміст закону проявляється в його основних вимогах. Вони такі:

вартість товару створюється суспільно-необхідними витратами праці, капіталу, знань, фізичних і духовних сил людини в процесі суспільно-корисної діяльності;

витрати на створення товару мають відповідати суспільно-необхідним нормам. Перевищення цих норм призводить до збиткової діяльності, а зниження — до отримання більш високого прибутку;

обмін товарів і послуг відбувається на основі еквівалентності, на основі обміну рівновеликих вартостей.Закон вартості відіграє дуже важливу роль у товарному виробництві та у функціонуванні ринку. Ця роль проявляється у функціях закону вартості.

Найважливіша функція закону вартості полягає у виконанні ролі об’єктивного регулювальника виробництва та обігу товарів і послуг. Цю функцію закон вартості виконує у поєднанні з діями законів співвідношення попиту і пропозиції, закону попиту і закону пропозиції, через механізм ринкового ціноутворення.

Оскільки ціна є грошовою формою вартості, вона постійно коливається навколо вартості під впливом попиту і пропозиції товару.

Закон попиту полягає в тому, що зв’язок між попитом і ціною — прямий, тобто чим вищий попит на певний товар, тим вища його ціна, оскільки покупці згодні заплатити вищу ціну, щоб його купити.

Закон пропозиції проявляється в оберненій залежності пропозиції товару та його ціни: чим більша пропозиція товару, чим більше даного товару на ринку, тим нижча його ціна.

Через дію цих законів (попиту та пропозиції) ціна виконує інформаційну функцію: якщо ціна товару на ринку вища за його вартість, то це інформує виробників, що товару вироблено недостатньо, що його реалізація вигідна, і вони збільшують виробництво цього товару.

Якщо ж ціна товару нижча від його вартості, то це інформує виробників, що цього товару вироблено більше, ніж необхідно для задоволення попиту на нього, що реалізація цього товару збиткова і необхідно скоротити його виробництво.

Отже, закон вартості змушує виробників скорочувати або припиняти виробництво одних товарів і збільшувати, розширювати виробництво інших. А якщо він регулює обсяг і розвиток виробництва, то, отже, він регулює й обіг товарів. Таким чином, закон вартості у взаємодії з іншими законами виконує функцію об’єк¬тивного регулювальника виробництва та обігу товарів і послуг.

Регулюючи виробництво, закон вартості тим самим установлює й підтримує певну пропорційність товарного виробництва, в чому і полягає його друга функція. Цю функцію закон вартості виконує через механізм коливання цін товарів навколо їх вартості. Виробники, скорочуючи або збільшуючи виробництво тих або інших товарів, тим самим вносять зміни в структурну пропорційність товарного виробництва.

Закон вартості також стимулює підвищення продуктивності праці і розвиток продуктивних сил. Цю функцію він виконує через механізм співвідношення індивідуальної і суспільної вартості товару на ринку та отримання надприбутків.

У гонитві за надприбутками або під загрозою розорення всі виробники змушені постійно підвищувати продуктивність праці: займатися науково-технічним прогресом, впроваджувати нові та новітні знаряддя виробництва, застосовувати безвідходну або маловідходну технологію, підвищувати освітній рівень, кваліфікацію, професіоналізм працівників.