Суть і розвиток монополій
Взагалі монопольного становища бажають досягти кожен під-приємець чи підприємство. Це дозволило б їм уникнути цілого ряду проблем та небезпек, пов’язаних з конкуренцією, зайняти привіле-йовану позицію на ринку. Шляхом концентрації у своїх руках пере-важної більшості виробництва, маючи так звану господарську вла-ду, такі підприємства в змозі нав’язувати іншим суб’єктам ринко¬вих відносин свою волю. По суті справи, це можна вважати підкорен-ням інтересів суспільства власним інтересам фірми. Така тенденція була чітко виствітлена у відомому вислові: “Що вигідно для “Дженерал Моторз”, те вигідно й для Америки”.
Чому ж монополії взагалі почали своє існування? В чому поля-га¬ють причини їх виникнення? Перед розглядом цих причин необ-хідно зазначити, що існують різні види монополій, які можна звести до трьох основних: природної, адміністративної та економічної.
Природна монополія виникла внаслідок об’єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу най-краще задовольняється однією або декількома фірмами. В її основі поляга¬ють особливості технології виробництва та обслуговування спожи¬вачів. Тут конкуренція неможлива, та вона й небажана. При-кладом могуть слугувати енергозабезпечення, телефонні послуги, зв’язок, трубопровідний транспорт і т.д. Уявімо на хвилинку, що б було, якби наше суспільство обслуговувала більш ніж одна елект-рична ком¬панія. Тоді кожен споживач повинен був би мати власну лінію напруги, технічне забезпечення, трансформатор і т.ін. Ці га-лузі зосереджує, як правило, у своїх руках держава (хоча в такій країні, як США, які мо¬жуть бути взяті за приклад як провідна держа-ва світу, телефонний зв’язок, приміром, концентрується переважно у руках приватних фірм, таких як АТ&T, яка взагалі є фірмою, що має найбільшу кількість акціонерів в Сполучених Штатах). Заборо-на або розукрупенння таких монополій є справою економічно недо-цільною.
Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних ор¬ганів. З одного боку, це надання одній або декільком фірмам ви-ключ¬ного права на виконання певного роду діяльності. Так, англій-ській Ост-Індській та голандській Вест-Індській компаніям на почат-ку XVII ст. держава надала виняткове (монопольне) право на торгі-влю з Індією.
З іншого боку, це організаційні структури для державних під-при¬ємств, коли вони об’єднуються і підпорядковуються різним глав-кам, міністерствам, асоціаціям. В цьому випадку, як правило, гру-пуються підприємства однієї галузі. Вони виступають на ринку як єдиний гос¬подарський суб’єкт і між ними немає конкуренції. Так, економіка ко¬лишнього СРСР була однією з найбільш змонополізо-ваних у світі. Провідну роль відігравала саме адміністративна мо-нополія, де ос¬новна влада знаходилася у руках всесильних мініс-терств і відомств. У СРСР взагалі існувала абсолютна монополія держави на ор¬ганізацію та управління економікою, що базувалася на державній власності на засоби виробництва. Істотною ознакою цієї системи є прямий розподіл всіх основних ресурсів, що також є потужним помічником адміністративній монополії. Кінцевим її ре-зультатом стає гігантоманія, прагнення перетворити галузь в один величезний завод. Спираючись на галузеві міністерства, підприєм-ства-гіганти через га¬лузеві НДІ контролюють і об’єктивно гальму-ють науково-технічний прогрес в своїй країні. Їм не загрожує конку-ренція товарів-субститутів, оскільки виробництво більшості з них прямо чи опосередковано регу¬люється даним міністерством. “Залі-зна завіса” надійно захищає їх і від іноземних конкурентів.
Таким чином, адміністративна монополія, що виникає в нерин-ко¬вому середовищі, має набагато більше монопольної влади, аніж еко¬номічна, про яку буде вестися далі.Економічна монополія є найпоширенішою. Саме її при розгляді проблеми монополізму найбільше торкаються в економічній літера-ту¬рі. Про неї головним чином буде вестися мова далі. Її поява зу-мовлена економічними причинами, вона виростає на базі зако¬но¬мір¬ностей господарського розвитку. Ці причини пов’язані передусім зі змінами в технологічному способі виробництва. Передумовою цих змін була промислова революція кінця XVIII - початку ХІХ ст., поява цілої низки винаходів, виникнення нових галузей промисло-вості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насампе-ред у легкій промисловості. Так , обсяг промислового виробництва в Англії у першій половині ХІХ ст. зріс у чотири рази.
До завоювання підпримцями монопольного становища на рин-ку ведуть два основні шляхи. Перший з них полягає в концентрації ви¬робництва, тобто зосередженні засобів виробництва, працівників та обсягів виробництва на крупних підприємствах. Якщо процес концен¬трації виробництва відбувається безперервно протягом три-валого часу, є сталим і внутрішньо необхідним для розвитку еконо-міки, то він вже набуває рис закону концентрації виробництва, дія якого з різною інтенсивністю спостерігалася на всіх етепах розвитку капіталізму, тобто починаючи з XVI ст. Щоб вижити у конкурентній боротьбі, яка була неминучою для процесу концентрації, підприєм-ці були змушені впроваджувати нову техніку, розширювати далі ма-сштаби виробниц¬тва. При цьому відбувалося розшарування під-приємців на дрібних, середніх та крупних. І саме перед найкрупні-шими з них нарешті по¬стала проблема вибору: або продовжувати між собою виснажливу боротьбу, яку однозначно б “пережили” не всі, або дійти згоди щодо масштабів виробництва, цін, ринків збуту тощо. Звичайно, далеко¬глядні виробники віддавали перевагу дру-гому шляху і укладали між собою угоди (гласні і негласні, таємні), які й зараз є однією з найха¬рактерніших рис монополізації економі-ки. Отже, як можна бачити, ви¬никнення підприємств-монополістів — закономірний етап розвитку продуктивних сил, еволюції ринку.