Службові відрядження

Один день (неділя) – Трійця.

За поданням релігійних громад інших конфесій, зареєстрованих в Україні, особам, які сповідують релігії, надається до трьох днів відпочинку протягом року для святкування великих свят з відпрацюванням за ці дні.

Згідно зі ст. 67 КЗпП, у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

2.3. Відшкодування витрат

За час перебування у відрядженні працівнику виплачують добові і відшкодовують такі витрати:

Ø на проїзд до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження;

Ø на наймання житлового приміщення:

Ø на оплату телефонних розрахунків;

Ø комісійні (при обміні валютних коштів), обов’язкове страхування, інші документально оформлені затрати, пов’язані з правилами в’їзду і перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, які підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат.

Перелічені витрати обов’язково підтверджуються документами в оригіналі. Якщо підзвітна особа не наддала звіти і необхідні виправдовуючі документи у встановлені строки або не повернула в кассу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість з нарахованої заробітної плати в порядку , встановленому чиним законодавством.

2.4.Строки відрядження працівника

Термін відрядження працівника у відрядження встановлює керівник підприємства чи установи. Цей термін у межах України не може перевищувати 30 календарних днів. Термін відрядження працівників для виконання монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт не повинен перевищувати терміну будівництва об’єктів.

Термін відрядження працівника за кордон не може перевищувати 60 календарних днів.

Рішення про службове відрядження керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади приймається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.1996 № 682 «Про впорядкування службових відряджень керівників органів державної виконавчої влади».

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.

Днем вибуття працівника у відрядження вважається день вильоту літака, відправлення поїзда, судна, автобуса або іншого транспортного засобу, а днем прибуття з відрядження – відповідно день прибуття транспортного засобу. В разі відправлення транспортного засобу до 24-ї год. включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї год. й пізніше наступна доба. Якщо аеропорт, вокзал, пристань, станція розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, то в термін відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до них. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця його постійної роботи.

Розділ 3. Облік розрахунків з підзвітними особами.