Національне музичне академічне мистецтво в Україні: пріоритети репертуарної політики

Н. Паганіні – М. Скорик “24 каприси для великого симфонічного оркестру”, І. Щербаков – кантата на вірші Л. Костенко “Ознака вічності” І. Карабиць – вокальний цикл на вірші Рабіндраната Тагора та Прелюдії та Токати для фортепіано. Взагалі велика кількість прем’єр, що відбуваються на фесті щороку є його прикметною ознакою.

У 2005 році на фестивалі прозвучала музика наших прославлених класиків – Б. Лятошинського, Л. Ревуцького. Величезний інтерес слухачів викликали твори, написані відомими сучасними українськими композиторами: М. Скориком, В. Сильвестровим, Є. Станковичем, Л. Дич-ко, І. Шамо та представниками так званого середнього покоління, такими як І. Алексійчук та, Г. Гаврилець [18].

За словами новообраного в минулому році голови Національної спілки композиторів України Є. Станковича на останньому Фесті виконувалося 120 творів українських композиторів. Та це й закономірно, бо майже на всіх закордонних міжнародних музичних фестивалях до програми входять 55 відсотків творів національних композиторів і лише 45 – зарубіжних [19].

До усталених традицій “Київ Музик Фесту” належить включення до нього заходів, які виходять за межі суто концертних імпрез. Щоправда, кожного року вони набувають різних форм. Минулого року – це “Музичні діалоги”, зустрічі, диспути, майстер-класи і, передусім, проведення міжнародної наукової конференції “Музика III тисячоліття: тенденції та перспективи”. Аналіз наукових здобутків конференції свідчить про неабияке громадське значення цього симпозіуму, де відомими і молодими вченими зроблена спроба за допомогою конкретних (що особливо важливо!) фактологічних даних показати внесок української національної духовності в загальні світові музично-культурологічні процеси [18].

Паралельно з “Київ Музик Фестом” були організовані “Музичні прем’єри сезону”. Унікальна концепція фестивалю – прем’єрний показ творів київських композиторів, написаних протягом попереднього року, – зробила його предметом заздрощів для багатьох європейських композиторів. Фестиваль “Прем’єри сезону” був заснований 1989 році за ініціативою групи київських композиторів і музикознавців на чолі з тодішнім головою СКУ 0. Білашем. Демократичне спрямування “Музичних прем'єр сезону” надає однакові шанси кожному митцю виявити творчу енергію і талант без огляду на почесне звання, посаду чи стильові уподобання. Ключове слово “прем'єри” в назві було особливо привабливим чинником, уможливлювало виходи на різні жанрові рівні. Це, зрештою, і визначило його концепцію [1, 20].

Можливо, фестиваль “Прем’єри сезону” не часто робить сенсаційні відкриття, проте він представляє більш-менш повну панораму композиторських пошуків. На “Музичних прем’єрах сезону” традиційно звучать твори без попереднього відбору. Напевно цим можна пояснити барвистість стильових орієнтирів і напрямків — від найновіших сучасних постмодерних технологій до неофольклоризму і традиційної музики. Природно, що поряд з опусами яскраво-індивідуального світобачення звучать твори малооригінальні, часом породжені кон’юнктурою часу.Ідея фестивалю передбачає діалог контрастів. Тому напружена емоційність співіснує в концертах фестивалю поряд із раціоналістичністю, жорсткими звучаннями. Проте всі концерти фесту об’єднує спільне прагнення “вловити” пульс часу, зазирнути вглиб людської душі [21].

Тут звучать твори Л. Колодуба, В. Губаренка, Є. Станковича,

В. Сильвестрова.

Традиційна тенденція фестивалю – представлення неординарних експериментів, мабуть, найяскравіше втілилась у творах В. Рунчака та

С. Зажитька.

На фесті представлені камерні та симфонічні концерти. Звучать твори корифеїв київської композиторської школи Я. Цегляра, М. Дрімлюги, а також представників наступних поколінь О. Костіна, О. Канерштейна,

В. Загорцева, С. Крутікова, М. Денисенко, Б. Працюк, Ю. Бабенка,

Г. Гаврилець.

В програму багатьх “Прем’єр” включено і концерти хорової музики. Тут виконуються твори Л. Дичко, В. Степурка, Є. Станковича, Ю. Іщенка. Опановуючи складний напрямок української псалмової традиції, кожний з цих знавців хорової справи обрав свій шлях до її усвідомлення.