МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ – СІМЯ ТА ШЛЮБ
Під сім'єю мається на увазі мала соціальна група, чле¬ни якої пов'язані шлюбними чи родинними відносинами, спільністю побуту, взаємною допомогою й моральною від¬повідальністю. Через сім'ю відбувається зміна поколінь людей, у ній здійснюється виховання, первинна соціаліза¬ція людини, досягнення нею громадянської зрілості. Спря¬мовуючи свій потужний потенціал на духовне становлення особистості, сім'я слугує ефективним засобом для віднов¬лення, підтримки духовних і фізичних сил людини, вклю¬чення її в суспільне життя. Поряд з іншими соціальними функціями сім'я виявляє піклування про людей похилих і непрацездатних.
Історія сім'ї як такої починається з того моменту, коли розвиток продуктивних сил досягає рівня, котрий забезпе¬чує виокремлення моногамної сім'ї з одного чоловіка та однієї жінки, що проживають у тривкому шлюбі, а також їхнього потомства.
Першим різновидом сім'ї стала патріархальна, де главенство належало чоловікові. Подібні сімейні відносини дістала назву патріархату. Зазнаючи впливу мінливих умов життя, патріархат набуває різних форм. У деяких країнах Сходу й досі практикується полігінія (багатожен¬ство), за якої чоловік водночас перебуває в кількох шлю¬бних спілках. У Європі та в більшості країн світу еволю¬ція патріархальної сім'ї ішла в бік закріплення моногамії.
На початку свого формування патріархальна сім'я була дуже численною й могла налічувати кілька сот чоловік. До неї входили родичі й нащадки одного батька разом із їхніми дружинами, дітьми та родичами. До складу сім'ї входили також раби та наложниці. Завдяки своїм внут¬рішнім резервам як великої виробничої одиниці патріар¬хальна сім'я, переживши рабовласництво, збереглася й за феодалізму. Але розвиток капіталістичного способу вироб¬ництва зруйнував її до решти.Індустріалізація виробництва, розпочате раніше відо¬кремлення праці від сім'ї породили новий її різновид — сім'ю нуклеарну (від латинського «нуклеус» — ядро). Вперше цей термін стосовно сім'ї ужив американський со¬ціолог Ж. П. Мурдок, котрий позначив таким чином сі¬м'ю, що складалася тільки з необхідних для її утворення членів — чоловіка та жінки. Така сім'я може мати скільки завгодно дітей, хоча не виключає й відсутності їх. Нуклеарна сім'я може бути повною й неповною. Остання має одного з батьків та його дітей.
Нуклеарна сім'я стала своєрідною відповіддю на по¬треби сучасного індустріального суспільства. Вона мо¬більніша, а суспільне виробництво, як відомо, часто по¬требує пересування людей з однієї місцевості до іншої. Даний різновид сім'ї демократичніший у тому розумінні, що не вимагає для своїх членів єдиної професії, формує різні стилі життя, розширює спектр форм проведення доз¬вілля і т. д. Система соціального забезпечення, розвиток сфери послуг, підвищення розмірів пенсій також стимулю¬ють формування нуклеарної сім'ї, оскільки знімають у хворих і похилих людей необхідність у підтримці з боку близьких родичів. Кількість сімей, котрі включають три покоління родичів, неухильно зменшується.
В умовах сучасного суспільного виробництва чимдалі зростаючу роль відіграють уміння та здатності самостій¬но розкривати свої обдарування. Родичі вже мало чим мо¬жуть допомогти в цьому, що в свою чергу обмежує часто¬ту зустрічей між ними, ослаблює їхні стосунки.
Система відносин рідства, доповнювана духовними, мо¬ральними, психологічними відносинами, внутрішньо-сімейними настановленнями, а також відносинами влади й ав¬торитету, визначає структуру сім'ї. Домінанти у спектрі цих відносин формують два основних типи сім'ї — авто¬ритарну й демократичну. Авторитарна сім'я ґрунтується на суворому, незаперечному підкоренні жінки чоловікові (або чоловіка жінці), дітей — батькам. Для демократич¬ної сім'ї характерні рівна участь подружжя у справах сі¬мейного життя, спільне прийняття ними важливих рішень. Останнє є можливим за взаємної поваги між членами сі¬м'ї, врахування ними як особливостей різних життєвих си¬туацій, так і особистих якостей і здатностей обох для роз¬поділу внутрішньо-сімейних ролей.
На відміну від сім'ї авторитарної, де хтось із подруж¬жя монополізує кермо правління, в сім'ї демократичній, як правило, відсутній «офіційний» глава. Виникаючі жит¬тєві ситуації висувають на перший план лідера, тобто то¬го з подружжя (а іноді й дорослих дітей), хто має най¬більший авторитет у вирішенні конкретних питань.
Соціологічні дослідження показують, що структура су¬часної нуклеарної сім'ї еволюціонізує в бік формування сім'ї егалітарної, у котрій усі дорослі члени мають рівну частку прав і відповідальності, діти ж займають досить незалежне ста¬новище.
Аналіз функцій сім'ї допомагає дати відповідь на за¬питання, поставлене раніше: яку роль вона відіграє в су¬спільстві? Звісно, самі функції сім'ї, їхнє місце, значення та субординація відображають, з одного боку, вплив су¬спільства на сім'ю, з іншого — виконання нею ряду су¬спільних завдань, пов'язаних із її місцем у соціальній структурі.