МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ – СІМЯ ТА ШЛЮБ
Другою умовою вступу в шлюб є шлюбне повноліття майбутнього подружжя. Згідно з Основами законодавства шлюбний вік установлено єдиним для юнаків і дівчат — 18 років. Законодавчі органи деяких республік, наприклад України, знижують шлюбний вік жінки до 17 років. У разі, коли молоді люди вступають в інтимні зносини й чекають на дитину, місцеві органи влади мають право ре¬єструвати шлюб між особами, котрі не досягли шлюбного віку (на Україні — з 16 років).
Дотримання принципу моногамії є третьою умовою вступу в шлюб, більш того, відступ від цього принципу вважається в нас злочином і переслідується, як це загально¬відомо, відповідними статтями кримінального кодексу.
Четвертою умовою є відсутність будь-якого рідства між майбутнім подружжям.
Нарешті, п'ятою умовою є психічне здоров'я осіб, котрі вступають у шлюб. Закон не допускає укладення шлюбу між особами, одна з яких визнана в судовому порядку не¬дієздатною з причини душевної хвороби. Поява дефектів психіки після вступу в шлюб дає право одному з подруж¬жя шлюб розірвати.
Регулюючи особисті та майнові відносини між подруж¬жям, між батьками та дітьми, визначаючи умови вступу в шлюб та його розірвання, Основи законодавства про шлюб і сім'ю спрямовані передусім на зміцнення сім'ї, за¬хист інтересів дітей. Отже, держава захищає й інтереси всього суспільства, враховуючи вплив сім'ї на відносини в ньому, на характер соціальних процесів, що відбуваю¬ться в ньому.
Питання про сутність, ознаки, роль сім'ї в суспільстві хвилюють людську думку з найдавніших часів. «Яка ве¬лика загадка! На осягнення її витрачені тисячоліття, але, так само, як і смерть, загадка сім'ї не з'ясована, не роз¬в'язана. Династії, суспільства, імперії оберталися на по¬рох, якщо в них починала занепадати сім'я, якщо він і во¬на перелюбствували, не знаходячи одне одного... З роз¬падом сім'ї руйнувалася злагода, зло починало переважа¬ти над добром, земля розверзалася під ногами, щоб по¬глинути набрід, який уже без будь-яких на те підстав іме¬нував себе людьми»,— так міркує герой роману В. П. Астаф'єва «Печальний детектив».Усвідомлення необхідності вступу в шлюб, створення сім'ї набувало часом незвичайних форм. Так, давньогре¬цький мислитель Платон вважав, що суспільство має за¬суджувати тих, хто не створив сім'ї до 35 років. Нежонаті після цього віку мусять сплачувати відповідний пода¬ток. У стародавніх Афінах і Спарті справді існував зви¬чай під час свята весни сікти різками тих, хто ухилявся від вступу в шлюб.
За Арістотелем, держава виростає з сім'ї, котра е пер¬шим видом спілкування людей. І якщо Платон виходив із рівності чоловіка й жінки в подібному спілкуванні, то Арістотель стверджував, що чоловік має владарювати над жінкою. Це положення, дещо видозмінене в дусі часу, бу¬ло сприйняте християнством і західноєвропейською тради¬цією. Тільки з середини XIX ст. намітився відхід від цієї традиції. І. Кант вважав, що спілкування статей має бу¬ти договірним відношенням, а моногамний шлюб, засно¬ваний на пожиттєвій вірності подружжя одне одному, по¬стає єдино моральною й правомірною формою шлюбу.
Фіхте наполягав на рівності чоловіка та жінки в шлю¬бі, розглядав кохання як єдине його моральне підґрунтя. Нарешті, Регель уперше поставив у залежність від умов життя форми сім'ї та шлюбу. Так, сучасну йому сім'ю він вважав зумовленою християнською мораллю та приват¬ною власністю на землю.
Важливою віхою на шляху до наукових уявлень про сім'ю була книга Л. Моргана «Стародавнє суспільство» (1877). Це найудаліша на той час спроба відтворити істо¬рію сім'ї, оперта на вивчення шлюбно-сімейних відносин народів, що стоять в економічному та соціальному плані на низькому рівні розвитку. Морган здійснив також порів¬няльний аналіз функціонування сім'ї за різних умов. Пер¬ше марксистське дослідження про сім'ю, написане Ф. Енгельсом у 1884 р., ґрунтувалося на висновках, що містили¬ся в книзі «Стародавнє суспільство». Праця «Походження сім'ї, приватної власності і держави» стала основою справді наукового вчення про сім'ю.
Ключем до розуміння суті сім'ї був розгляд її як ка¬тегорії історичної. Ф. Енгельс послідовно показав зв'я¬зок форми сім'ї (від первісної групової до моногамної) з процесами в суспільному житті. Зміна способу вироб¬ництва з неминучістю породжувала нові форми сім'ї. Ен¬гельс показує викликане розвитком продуктивних сил ос¬лаблення впливу родинних зв'язків на суспільний лад. Утвердившися, приватна власність сформувала й суспіль¬ство, в якому «сімейний устрій цілком підпорядкований відносинам власності»'. Піддаючи гострій критиці буржуазну сім'ю, Енгельс протиставляє їй новий, вищий тип сім'ї, де, на його думку, умови для утвердження цього ти¬пу забезпечать залучення жінки до суспільного вироб¬ництва, встановлення справжньої рівноправності з чолові¬ками в суспільному житті, звільнення жінки від тягаря домашнього господарства.