Іван Франко і світова культура

Українського письменника приваблювали реалізм і широка соціальна тематика Золя. Він підкреслював, що Золя не такий вже близький до натуралізму, як це прийнято вважати. В 1887 р. Франко пише лист до редакції «Зорі», який був відповіддю на статтю, присвячену його оповіданню «Місія». В цій статті Франко розглядався як один з найвидатніших поборників натуралістич¬ного напряму в українській літературі. Різко заперечуючи цей погляд, Франко спиняється на характеристиці Золя; він пише, що той, хто знає художні твори Золя, не може не зрозуміти, що він найменше належить до натуралістичної школи.Відображення життя народу — робітників і селян — було по¬стійною вимогою Франка. Так, характеризуючи зміст і напрям сербського журналу «Стража», Франко заявляє, що серед різно¬манітних матеріалів, опублікованих у цьому журналі, «нема ні¬чого про сербського мужика, робітника та хлібороба. Між науко¬вими статьями є обширні «Літературні письма» д. Тод, держані зовсім абстрактно, «на висоті теорії»..., але нема нічого про еко¬номічний стан сербського народу» .

З цієї точки зору Франко аналізує драму Г. Гауптмана «Ткачі». Він присвятив Гауптману статтю польською мовою2, а також статтю «Гергардт Гауптман, його життє і твори» («Літе¬ратурно-науковий вістник», 1898), яка написана у зв'язку з появою драми Гауптмана «Ткачі» у перекладі М. Павлика в тому ж томі журналу.

"Таким чином, величезна діяльність Франка в справи популя¬ризації світової літератури як перекладами, так і статтями мала яскраво виявлену тенденцію. Це була боротьба за передове реалі¬стичне мистецтво, за мистецтво демократичне, що оспівувало і ПРЯЛИ народної свободи і незалежності.

Ми не можемо сказати, що статті Франка, присвячені захід¬ноєвропейським і слов'янським літературам, в цілому, за своїм методом,— марксистські. Це пов'язане насамперед з деякими су¬перечностями в суспільних і політичних поглядах Франка, а та¬кож пояснюється тим, що статті ці написані в епоху, коли мар¬ксистське літературознавство стояло ще на початковій стадії свого, розвитку. Чудові статті Леніна про Толстого, «Партійна органі¬зація і партійна література» та ін., що і досі є зразком дійсно марксистської партійної критики, з'явились у світ дещо пізніше і не могли бути відомі Франку,

Величезна діяльність Франка в галузі перекладів і літературної критики також свідчить про величезні культурні зв'язки, Ідо існували і існують між українським народом і народами сві¬ту. Великий український письменник не тільки був популяриза¬тором сватової культури на Україні, не тільки зробив надбанням української культури кращі твори світової класики, а й провадив вперту боротьбу за розвиток передової літератури в слов'янських і західноєвропейських країнах, його статті друкувались не тільки українською мовою, а й польською, чеською і німецькою і відігра¬ли величезну роль у розвитку передової літератури в Польщі і Чехії.

Діяльність Франка є цінним внеском у справу єднання наро¬дів світу, у справу створення культурних цінностей, близьких всьому прогресивному людству.

ІV. ВИСНОВОК

а) Сила і вічна молодість художніх творів Івана Франка

Сила і вічна молодість художніх творів Івана Фран¬ка зумовлені тим, що його геній був спрямований у май¬бутнє, торував своєму народу шлях до ясних днів нашої сучасності. Його творчість — могутнє дерево, коріння якого глибоко входить у життя народу, «а його крайні парості вростають також далеко в буду ще (ХІХ, 108). У дні революційного передгроззя, в ШОороці, покладаючи великі надії на успіх першої російської револю¬ції, Франко сподівався поліпшення і докорінної зміни в майбутньому тяжкого становища українського народу. Не шкодуючи сил і життя, Франко з юних літ безстраш¬но розпочав бій проти темних сил реакції. Ідеї наукового соціалізму осяяли йому шлях і надали громадсько-полі¬тичній діяльності та художній творчості письменника тієї сили, якої не могли зломити ні цісарські тюрми, ні жан¬дармські тортури, ні єзуїти-клерикали, які все життя пе¬реслідували Франка і його поетичне слово. Після дев'я¬тимісячного ув'язнення Франко в 1878 році пристрасно проголосив: «Ми ступаєм до бою нового!» — і далі за¬кликав своїх соратників.

б) Титанічна праця Франка як перекладача і популяриза¬тора творів світової літератури

Титанічна праця Франка як перекладача і популяриза¬тора творів світової літератури відігравала велику роль у розвитку української літератури і в цілому української національної культури.