Принципи побудови та критерії оцінки податкової системи

6. Індекс об’єктивності визначає наявність у більшості податків об’єктивно визначеної бази оподаткування.

7. Індекс витрат при зборі податків дає змогу виявити, наскільки при зборі податків зведені до мінімуму витрати.

Ключовим елементом оцінки ефективності чинної податкової системи є з’ясування ступеня її відповідності загальному стану економічної системи. В умовах відсутності достатнього рівня гнучкості податкової системи як головного дохідно-формуючого інструменту бюджету існує реальна загроза посилення економічної кризи. Для з’ясування такого стану оцінюють динаміку зміни величини доходів бюджету стосовно ВВП, використовуючи класичні коефіцієнти еластичності та динамічності податків.

Як відомо, коефіцієнт еластичності податкових надходжень відбиває відносні зміни їх обсягу при чинній податковій системі, яка залишається незмінною стосовно відносної зміни бази оподаткування. За базу оподаткування, зазвичай, обирається ВВП, тому такий коефіцієнт записується у вигляді:

(2.1)

де АТ – відсоткова зміна податкових надходжень;

GDP – відсоткова зміна ВВП.

Корисність визначення еластичності податкової системи не підлягає сумніву. Вона відбиває ступінь ефективності автоматичних стабілізаторів, притаманних фіскальній політиці уряду. Однак, зважаючи на нестабільність та постійні зміни, якими характеризується податкова система, фактичне обчислення коефіцієнта еластичності є дуже проблемним. Надто складно сформувати варіаційній ряд, в якому податкові надходження залежатимуть виключно від динаміки ВВП, тобто відділити автоматичні зміни від дискреційних.

Наступним критерієм для здійснення оцінки системи оподаткування є доцільність (відповідність зазначеній меті). При проведенні аналізу за цим критерієм слід враховувати, що перед будь-якою системою одночасно може стояти декілька цілей, які не можуть бути сформульовані одночасно. Крім того, досягнення визначеної мети може бути непотрібним на даному відрізку часу чи в найближчому майбутньому. Тому цей критерій також не є глобальним для оцінки системи, а лише доповнює інші.

Якщо вважати, що головною метою системи оподаткування є акумулювання податкових платежів та формування на цій основі дохідної частини бюджету з метою виконання державою завдань економічної та соціальної політики, то оцінити цей критерій можна за допомогою таких показників.

1. Коефіцієнт виконання планових податкових надходжень. Він розраховується як відношення фактичних надходжень до планових.

2. Коефіцієнт “якості” сплати податків, тобто сплата податків у грошовій формі та з визначених джерел. Він розраховується як відношення фактичних податкових надходжень за вирахуванням надходжень у негрошовій формі та надходжень від штрафів і фінансових санкцій до запланованих.

3. Коефіцієнт своєчасності, який характеризує своєчасність надходження коштів до бюджету.

Наведені показники дозволяють охарактеризувати систему з точки зору її фіскальної спрямованості. Для аналізу системи оподаткування з точки зору відповідності меті, що розкриває її регулюючу функцію, тобто спроможність регулювати грошові доходи, процес накопичення, функціонування національного ринку, можна застосувати такі показники:

– питома вага податку на прибуток підприємств у загальному обсязі податкових надходжень;– питома вага прибуткового податку з громадян у загальному обсязі податкових надходжень;

– питома вага коштів, що йдуть на заощадження, у структурі грошових доходів населення;