Принципи побудови та критерії оцінки податкової системи

Подібні непослідовності характерні й для інших принципів, зокрема рівнонапруженості, поєднання інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян, економічної доцільності, які входили, а потім виключалися із загального переліку. У результаті ігнорування об’єктивних закономірностей оподаткування, відсутності їх прямого законодавчого закріплення виникав цілий ряд проблем, які негативно позначилися на ефективності податкової системи.

Сьогодні принципами побудови системи оподаткування в Україні проголошені:

– стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

– стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності – введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

– обов’язковість – впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

– рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку; забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов’язкових платежів) на рівні прибутку і пропорційно більших податків і зборів (обов’язкових платежів) – на більші доходи;

– рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

– соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

– стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

– економічна обґрунтованість – встановлення податків і зборів (обов’язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

– рівномірність сплати – встановлення строків сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

– компетенція – встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

– єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору (обов’язкового платежу), об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов’язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;– доступність – забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов’язкових платежів).

На відміну від попередніх Законів “Про систему оподаткування”, цей Закон дає детальну характеристику кожному із наведених принципів, що сприяє їх зрозумілості, незважаючи на численність. Водночас привертає увагу відсутність чіткості при викладенні окремих принципів, що межує із схематизмом. Так, доступність, згідно з наведеним роз’ясненням, – це забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів. Не викликає сумніву, що доступність та дохідливість – не ідентичні поняття. Дохідливість (простота) викладення законодавчого акта не гарантує, що останній буде вчасно доведений до платника податків. Спостерігається також дублювання окремих принципів стосовно один одного та при викладенні інших положень. Зокрема, принцип компетенції, який, згідно з наведеним роз’ясненням, визначає порядок встановлення і скасування податків і зборів, знайшов своє відображення у ст. 1 Закону і присвяченій саме висвітленню цих питань. Проголошений принцип стабільності значною мірою повторюється у ст. 7 “Про порядок встановлення податкових ставок”. Викладення таких фундаментальних законодавчих актів потребує більшої лаконічності.