Функції комерційних банків

Низка вітчизняних комерційних банків, здійснюючи діяльність у сфері вексельного обігу, виконує роль емітентів векселів.

Найбільшого поширення набули прості векселі комерційних бан¬ків, хоч банківський вексель може бути випущеним і в формі переказного векселя. Правила заповнення реквізитів векселів комерційних банків та їх кількість аналогічні векселям нефінансових компаній.

Оскільки банківські векселі можуть випускатись не лише одно¬разовими примірниками, а й серійно, на їх лицьовому боці зазнача¬ються серія і номер векселя.

Найчастіше застосовуються банківські векселі, виписані на певну дату, хоч банки можуть емітувати й векселі у визначений строк від дати складання, а також на певний строк від дати подання. Згідно зі способом зазначення терміну платежу у векселі визначається метод визначення процентної ставки. При заповненні векселя на строк або на такий-то строк від моменту виписки зазначається номінал вексе¬ля, а сам він реалізується з дисконтом. Коли ж вексель виписано терміном за поданням або на певний строк від подання, у ньому ви¬значається процентна ставка, за якою нараховуватимуться доходи, а сам вексель продається за номіналом.

Банківський вексель може використовуватися для залучення ресурсів. Клієнт вносить у банк грошові кошти взамін на виписаний на його ім'я і підписаний банком вексель. На відміну від класичного ве¬к¬селя, який виникає в результаті кредит¬них відносин, вексель, емітований банком, має депозитний ха¬рактер, оскільки засвідчує зобов'язання банку повернути внесені клієнтом кошти.

Як правило, кредити з використанням власних векселів, надаю¬ться банками клієнтам з метою здійс¬н嬬ння розрахунків. Для одер¬жання такого кредиту потенційний позичальник надає банку стан¬дарт¬ний пакет документів. Відповідні підрозділи банку здійснюють аналіз фінансового стану позичаль¬ни¬ка, після чого приймається рі¬шення щодо можливості надання кредиту, способу його забезпечен¬ня. При цьому працівники банку обов'язково перевіряють наявність в угодах, під які здійснюється кре¬дитування, згоди сторін на розра¬хунки банківськими векселями, а також строків обігу векселів.

Після підписання кредитного договору та договору застави здій¬снюється емісія векселів номіналом, еквівалентному сумі наданого кредиту. У векселях визначається безумовне зобов'язання банку-еміте¬н¬та сплатити визначену суму векселедержателю або за його наказом іншій особі. Реєстр векселів є невід'ємною частиною кре¬дитного договору. Позичальник зобов'язується сплатити банкові вартість послуг з оформлення векселів, включаючи сплату держав-ного мита.

Строк погашення векселів може бути меншим або більшим від терміну користування кредитом.

Емісія векселів провадиться банками — юридичними особами, котрі мають ліцензію на здійснення операцій з цінними паперами, і не може передоручатись філіям та безбалансовим відділенням.

22. Сутність та особл-сті здійсн опер ДЕПО. Ломб кредит – це кредит ЦБ КБ-м під заставу ДЦП, який надається на термін до 30 днів в межах лімітів, встановл на квартал НБУ для своїх регіон управлінь. Право на отрим ломб кредиту мають банки, які отримали ліцензію на здійсн банк діяльності, працюють не менше 1 року, дотрим встановл НБУ екон норм-в, не мають простроч заборг-сті за кредитами НБУ та за % за ними. Як забезпеч ломб кредиту застосов ДЦП, які відповід наст вимогам: 1) занесені НБУ до ломб списку; 2) перебув на балансі КБ; 3) строк та погаш не припад на термін користув ломб кредитом ( настає не раніше ніж через 35 днів до передачі їх в забезпеч). Мех-зм надання ломб кредиту. 1) КБ подають до регіон управління НБУ: кред угоду, заявку на кредит, доруч на право реал-ції НБУ прийн як забезпеч ДЦП; 2) регіон управл НБУ ухвалює ріш про надання ломб кредиту; 3) КБ переказує портфель ЦП зі свого ДЕПО-рахунку на ДЕПО-рах-к у депозитарії НБУ; 4) регіон управл НБУ зараховує кошти ломб кредиту на коррах-к банку-позичальнику; 5) після погаш ломб кредиту і % відбув розблокув рах-в ДЕПО КБ, і ЦП знову переходять у власність КБ ( на рах-ки).

23. Сутність та особливості здійснення операцій РЕПО.РЕПО – опер-ї куп-прод ЦП за умови здійс-ня через певн період зворотної операції. Різниця між цінами – дохід , який пов отримати сторона, що виступає покуп¬цем ЦП у першій частині РЕПО, ос¬кі¬ль¬ки вона є кредитором (продавцем грош коштів). Ціна зворот викупа = Ціна продажу + %; %=сума інвест-х коштів * ставку (%) РЕПО * (n/365), де n – термін здійс-няопер-ї РЕПО. Для підтрим коротк-строк лікв-ті банків НБУ здійс пряме РЕПО – купує ЦП у КБ-в. При накопиченні надлиш лікв-ті в банк сис-мі НБУ здійс-є зворотнє РЕПО –продає з власного портфеля держ ЦП. В залеж від терміну дії операції і поряд¬ку встанов-ня %-ї ставки розрізняють: 1. нічне РЕПО –термін дії 1 день, %-на ставка фіксов-на 2.відкрите РЕПО – термін в угоді не виз¬начається, кож із сторін може вимагати викон-ня операцій в будь-який час, %-на ставка не фіксована 3.строкове РЕПО – термін визнач-ся в угоді і %-на ставка є постійною прот усього терміну