Функції комерційних банків
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії — підписання документів, укладення угод. Але, вико¬нуючи юридичні дії, пові¬ре¬на особа виконує і фактичні дії — пошук контрагентів, наведення довідок, огляд майна тощо. Повірений є пре¬дставником свого довірителя перед третіми особами. Вказівки довірителя на вчинення повіреним конкре¬т¬них юридичних дій міс¬тяться у договорі або у виданій на його підставі довіреності. Пові¬рений зобов'язаний тер¬мі¬ново передати довірителеві все отримане у зв'язку з виконанням доручення (цінні папери, майно, грошові ко¬ш¬¬ти, документи). Довіритель, оскільки повірений діє за його рахунок, повинен забезпечити повіреного кош¬та¬ми, необхідними для вико¬нання доручення, а також відшкодувати йому фактичні витрати при виконанні ним до¬ручення.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за ви¬на¬городу укласти одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. За цим догово¬ром укладаються уго¬ди не безпосередньо особою, заінтересованою в їх кінцевому результаті, а за її дорученням і за її рахунок ін¬шою¬ особою. За угодами, які укладає комісіонер з третіми особами, на-буває права і стає зобов'язаним не комі¬тент, а комісіонер, бо він укладає угоди хоч і за рахунок комітента, але від свого імені.Повіреним і довірителем, а також комісіонером і комітентом мо¬жуть бути громадяни та юридичні особи, зокрема банки.Помітно збільшилося надання посередницьких послуг в операці¬ях з цінними паперами. При первинному розміщенні цінних паперів комерційні банки можуть за дорученням, від імені і за рахунок емі¬тента виконувати обов'язки щодо організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому можливі два варіанти. При першому комерційний банк надає послуги з первин¬ного розміщення цінних паперів без зо¬бо¬в'язань щодо викупу нерозміщеної частини емісії. Головний обов'язок банку в цьому ви¬падку — докласти мак¬си¬мальних зусиль для розміщення цінних паперів, проте фінансової відповідальності за кінцевий результат банк не несе. Другий варіант передбачає, що комерційний банк зобов'язується у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента їх нереалізовану частину, тобто бере на себе ризики розміщення цін¬них паперів.
Комерційні банки можуть займатися і брокерською діяльністю, тобто здійснювати цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому вла¬снику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.
Посередництво комерційних банків у валютних операціях перед¬бачає купівлю-продаж іноземної валюти або платіжних документів у ній, конверсію однієї іноземної валюти в іншу, кон¬версію упродовж визначеного строку національної валюти в інозем¬ну, і навпаки; переказ за дорученням громадян іноземної валюти за кордон та виплату громадянам отриманих на їх ім'я з-за кордону переказів; інкасування іноземної валюти та платіжних документів у ній тощо.
38. Консультац та інформац послуги КБ. Консультаційні послуги для клієнтів комерційні банки надають з питань економічного (фінансового) аналізу і бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності, аналізу платоспроможності господарських партнерів клієнта; організації емісії та вторинного обігу цінних паперів; вибору напрямів інвестування коштів тощо. Як правило, цей вид послуг перебуває в тісному контакті з іншими операціями, а саме: кредитними, лізинговими та іншими. Плата за консультацію враховується у складі плати за основний вид операції, що супроводжується консультацією.
Комерційні банки, володіючи сучасними засобами телекомунікацій та електронно-обчислювальної техніки, завжди мають різноманітну інформацію, що дозволяє їм займатися інформаційною діяльністю, зокрема:
• одержанням інформації;
• використанням інформації;
• поширенням інформації;
• зберіганням інформації.
За режимом доступу інформація поділяється на: обмежену та відкриту доступ до якої забезпечується шляхом публікації в офіційних друкованих виданнях).