Функції комерційних банків

39. Особливості здійснення трастових послуг КБ.Трастові послуги - це вид діяльності КБ по упр-ню майном, що за домовленістю з клієнтом передається банку. Трастові послуги - це відносини між заінтересованими сторонами, одна з яких передає, а інша бере на себе відповідальн за упр-ня власністю, майном. Упр-ня майном за своєю специфікою близьке до банківської справи і пов'язане з виконанням операцій з обліку, збереження цінностей, розміщення грошових коштів, фінансового аналізу тощо. У трастових операціях беруть участь декілька сторін: • довірена особа (траст) - суб'єкт, що здійснює управління майном за дорученням на користь довірителя; • довіритель - юридична або фізична особа, яка передає право управління своїм майном довіреній особі; • бенефіціар - особа, на користь якої надаються довірчі послуги. Це може бути як сам довіритель, так і третя особа. Зміст договору про трастове обслуговув може мати багато варіантів, наприклад, розпорядж майном за заповітом, агентські послуги, обслуговування та зберігання коштів тощо. Види трастових послуг в залежності від характеру розпорядження майном класифікуються таким чином: • активні операції - власність на майно, що знаходиться в довірчому управлінні, може відчужуватись шляхом продажу, надання застави без згоди довірителя; • пасивні операції - коли майно, передане в довірче управління, не може використовуватись без згоди довірителя. Можна виділити два напрями надання трастових послуг: - на користь фізичних осіб (розпорядження спадком; управління персональними трастами; опікунство на збереження майна; агентські функції); - на користь юридичних осіб. Зараз досить поширеним є управління майном на користь пенсійних фондів, страхових компаній. До розпорядження спадком належать операції з отримання рішень суду, збору та забезпечення зберігання спадку, сплати адміністративних витрат по розрахунках з кредиторами, сплати податків, розподілу майна. Упр-ня персональними трастами (майном, що було передано банку для управління) передбачає: розміщення коштів; депозитні операції; отримання доходів; виплату доходу клієнтові; облікові операції; фінансовий аналіз. Агентські послуги дещо відрізняються від трастових тим, що клієнт не втрачає повноважень власника, а лише доручає банку проведення операцій від свого імені. Агентські послуги включають: страхування майна, інвестиційні та комерційні операції за дорученням власника, сплата рахунків, податків та інші. Підприємствам комерційні банки надають такі види агентських послуг: розпорядження активами, агентські операції, ліквідація підприємств тощо. Доходи від трастових послуг формуються за рахунок комісійних винагород (щорічні відрахування від доходів трасту, щорічний внесок з первинної суми трасту тощо). Ставки внесків диференційовані залежно від видів трастів та пов'язаних з ними послуг по управлінню трастами.

40. Факторинг опер КБ. Факторинг — одна з нетрадиційних банківських послуг, що {з'явилася у банківській практиці у 50-х роках. Факторинг — це операція, що поєднує в собі кредитування клієнта з метою формування обігового капіталу, а також ряд посередниць-ко-комісійних послуг. Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються | дебіторські рахунки, пов'язані з поставкою товарів чи наданням послуг. Також банк може надавати клієнту ряд інших послуг, таких як | ведення бухгалтерії, інформаційні, юридичні послуги.

У факторингу беруть участь три сторони:

1) фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комер¬ційного банку);

2) постачальник;

3) покупець.

Розрізняють два види факторингу:

1) конвенційний, який є комплексною системою обслуговування клієнта і зосереджує в собі бухгалтерські, юридичні, консультаційні та інші послуги. Фактично за клієнтом зберігаються лише виробничі функції;

2) конфіденційний, що обмежується тільки дисконтуванням рахунків-фактур. Переваги цього виду факторингу для клієнта поля-| гають у тому, що він є більш незалежним від банку. Факторингова послуга може надаватись банком як в поєднанні з фінансуванням, так і без фінансування. При факторингу без фінан¬сування клієнт подає фактору документи, що підтверджують відван¬таження товару, а фактор зобов'язується отримати на користь клієн¬та грошові кошти. Тобто роль фактора зводиться до інкасування фінансових документів. Факторинг з фінансуванням полягає в тому, що фактор купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти у розмірі 80—90% від суми боргу. Решта 10—20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові.

Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між і банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надси¬лається повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору. При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.У договорі може передбачатися: право регресу — право повер¬нення фактором клієнту несплачених покупцем розрахункових до¬кументів з вимогою повернення коштів; негайна оплата фактором розрахункових документів, тільки-но вони будуть йому пред'явлені (фактично це означає кредитування фактором клієнта).