Капітал банку та методи його оцінки

За Базельською угодою банківський капітал поділяється на два типи:

-основний капітал або капітал першого порядку (рівня);

-додатковий капітал або капітал другого порядку (рівня).

Основний капітал включає звичайні акції, безстрокові привілейовані акції, якими не передбачається накопичення дивідендів; нерозподілений прибуток; додатковий дохід у вигляді коштів акціонерів, внесених без додаткового випус¬ку акцій; премії за акціями, якщо вони продаються з надлишковою ринковою вартістю порівняно з номінальною; неконтрольний пакет акцій консолідованих дочірніх компаній. Основний капітал є найбільшою частиною сукупного капі¬талу.

Додатковий капітал включає субординовані боргові зобов'язання; загальні резерви на покриття збитків за кредитами та орендою; безстрокові, довгостро¬кові та конвертовані привілейовані акції, які дають право на накопичення диві¬дендів; резерви переоцінювання основних засобів, коли вони можуть бути оці¬нені за вищою вартістю і різниця зараховується до капіталу, вартість якої може змінюватися.

Складові капіталу другого порядку регулюються самостійно країнами, які підписали Базельську угоду.

До розрахунку показників достатності капіталу береться фактичне значення додаткового капіталу, але сума не повинна перевищувати розміру основного капіталу. Це означає, що загальна величина додаткового капіталу може бути більшою за основний капітал, але сума перевищення не зараховується до роз-рахунку нормативів достатності капіталу. Крім того, жодна з форм додаткового капіталу не може становити більш ніж 50% основного. Резерви на покриття збитків за кредитами та орендою включаються до складу додаткового капіта¬лу за умови, що вони є загальними (а не спеціальними) і становлять не більш як 25% зважених за коефіцієнтами ризику активів.

Відрахування (відвернення) складаються з інвестицій та інших вкладень у консолідовані дочірні підприємства, вкладень у капітальні цінні папери, інших вкладень, які регулюються органами нагляду кожної країни.

Базельською угодою також передбачено врахування кредитного ризику, по-в'язаного із різними видами активів та позабалансових зобов'язань банку. Кож¬ний вид балансових активів банку множиться на коефіцієнт ризику, який відо¬бражає ймовірність неповернення даного активу. Кожний елемент позабалансо¬вих зобов'язань конвертується в активи через перевідні коефіцієнти і також зважується на відповідний коефіцієнт ризику. Суму всіх активів та позабалан¬сових зобов'язань з урахуванням рівня ризиків називають сукупними активами, зваженими за ризиком.

Міжнародною угодою пропонується шкала коефіцієнтів ризику, які можуть бути використані без змін або скореговані залежно від економічної ситуації конкретної країни. НБУ підвищив коефіцієнт ризику основних фондів з огляду на достатній рівень насиченості ринку нерухомості, що може супроводжувати¬ся зниженням цін на будівлі, споруди, та зменшенням їх ліквідності.

Міжнародні стандарти достатності капіталу вимагають додержання мініма¬льно допустимих нормативів основного капіталу N1 та сукупного капіталу N2:

(2.3)

(2.4)

де К1,К2 - капітал відповідно основний і додатковий, причому К2 < К1; САр - сукупні активи та позабалансові зобов'язання.

Розраховуємо достатність капіталу КБ "Надра" згідно міжнародних станда¬ртів:

Згідно міжнародних стандартів КБ "Надра" станом на 01.01.2002 року нор¬матив основного капіталу становив 12,36% , а на 01.01.2003 року становить 8,04 %.

Згідно міжнародних стандартів КБ "Надра" станом на 01.01.2002 ро¬ку норматив сукупного капіталу становив 12,64% , а на 01.01.2003 року стано¬вить 8,56 %, тобто в банку достатність капіталу в межах норми.Норматив платоспроможності банку норматив 3 визначається як відношення капіталу К до активів Ар, зважених за ступенем ризику за допомо¬гою відповідних коефіцієнтів.