ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

3серпня. Війна переростає у війну європейську, а потім і у

світову.

Франція починає мобілізацію своїх збройних сил 2 серп¬ня, а вже 3 серпня Німеччина оголошує їй війну. Тоді ж німе¬цькі війська переходять кордони Бельгії й Люксембургу. Бель¬гія просить допомоги у Франції, Англії й Росії. Англія ввечері

4серпня вимагає виїзду німецьких послів. Англійський флот

відкриває вогонь. У Петербурзі починаються маніфестації,

спрямовані проти німецького уряду. Уночі 5 серпня юрба ма¬

ніфестантів розгромила будинок німецького посольства. Того

ж дня Австрія вимагає виїзду російського посла зі своєї тери¬

торії, і вже 6 серпня міністру закордонних справ Сазонову ав¬

стрійський посол Сапарі офіційно заявляє про початок війни.

Відомо з історичних джерел, що російська армія була по¬гано підготовлена до війни. Не вистачало снарядів, патронів, стрілецької зброї, спорядження й обмундирування. Артилерія виявилася гірше оснащеною, флот поступався багатьом краї¬нам. Однак історики зауважують, що жодна з країн, які всту¬пили у війну, не припускала, що війна затягнеться на такий тривалий термін — 4 роки й 3 місяці. Уряди цих країн вважали, що війні призначено розтягнутися максимум на півроку. У зв'язку із цим країни прагнули якнайшвидше розгорнути на¬ступальні дії. Німеччина прагнула розгромити Францію на Західному фронті, а потім узятися до розгрому Росії, яку до цього часу повинна була стримувати Австрія.У Росії були інші плани. Дядько Миколи II, великий князь Микола Миколайович, будучи верховним головноко¬мандуючим російської армії, у доповідній записці писав, що російські війська повинні були наступати на Берлін силами ПівнічноЗахідного фронту, якими командував у той час Я. Г. Жилинський, а на Відень — силами ПівденноЗахідного фронту під командуванням М. І. Іванова. На Східному фронті поки було відносно спокійно, війська супротивника не стягли туди свої основні сили. Там знаходилося 26 німецьких і 46 австрійських дивізій. Французька армія очікувала воєн¬них дій від росіян, сподіваючись тільки тоді прийти Росії на допомогу.

Франції не вдалося розрахувати, куди завдасть удару Німеччина. Німецьке командування дотримувалося плану Шліффена: прорватися у Францію через слабко захищені кордони Люксембургу й Бельгії. Воно розраховувало при¬мусити Францію здатися ще до того, як Росія зможе зібрати війська для удару.

Сильне угруповання німецької армії зуміло відкинути бельгійську армію та вдертися до Франції. Англійський кор¬пус, що мав намір допомогти французам, був змушений віді¬йти. Ворог йшов на Париж. Французи розуміли всю небез¬пеку такого вторгнення. У цей час уряд терміново евакую¬ється зі столиці.

Щоб урятувати союзників, російські війська почали на¬ступ при неповному розгортанні всіх своїх сил. 1а й 2а армії під командуванням генералів П. К. Ренненкампфа й О. В. Самсонова через півтора тижні після оголошення війни зуміли розгромити на території Східної Пруссії біля міст Гумбіннен таТольдап супротивника. Одночасно в районі Варшави й но¬вої фортеці Новогеоргієвськ збиралися сили, щоб здійснити основний стратегічний удар по Берліну. Проти австрійців по¬чинається наступ 3ої та 8ої армій ПівденноЗахідного фрон¬ту. Наступ призводить до заняття території Галичини (21 сер¬пня був узятий Львів).

А тим часом, не дійшовши згоди у своїх діях, армії росій¬ських військ у Східній Пруссії були розбиті супротивником ущент. Ця поразка в серпні 1914 р. практично на весь час війни позбавила в цьому районі російські війська активності. Тепер перед ними стояли тільки оборонні задачі — захист Москви й Петрограда.