ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

ся з проханням до АвстроУгорщини, щоб продовжити термін

відповіді на ультиматум. Також вирішили порадити Сербії не

вплутуватися в бої з австрійськими військами, а усунути ви¬

никлий конфлікт за допомогою головних європейських дер¬

жав, звернувшись до них як до третейського судді. Одночасно

було прийняте рішення про мобілізацію Балтійського й Чор¬

номорського флотів, а також чотирьох військових округів. Це

була тільки демонстрація військової міці, щоб показати могут¬

ність протилежної сторони. Однак це призначалося лише для

АвстроУгорщини й ніяк не стосувалося Німеччини.

Сазонов почав активно діяти та клопотати перед послами у Відні, Берліні, Парижі, Римі й Лондоні про передачу їх уря¬дам російської пропозиції про продовження терміну відповіді Сербією на австрійський ультиматум. Державний секретар з іноземних справ Великобританії Е. Грей того ж дня порадив провести переговори у Відні й Петербурзі, задіявши в них Англію, Німеччину, Францію й Італію, якщо взаємини Росії й Австрії стануть дуже Напруженими. Росія й Італія відразу під¬тримали це рішення. Однак війна набирала обертів, і ніякі ди¬пломатичні маневри не могли врятувати ситуацію, що склала¬ся у світі.

Росією було опубліковане повідомлення уряду про полі¬тику втручання в сербськоавстрійський конфлікт. 25 липня преса інформувала про те, що Росія стежить за зіткненням між країнами. З 26 липня радою міністрів було введене на терито¬рії Росії «положення про підготовчий до війни період». Хоча Сазонова не покидає надія на допомогу союзників: або Англії, або чотирьох країн разом.І всетаки АвстроУгорщина не погодилася дати додатко¬вий час Сербії для обмірковування відповіді на ультиматум. Сербії за порадою Росії видавалося можливим задовольнити вимоги австрійської влади за винятком в'їзду чиновників і введення військ на територію країни. Одночасно ця слов'янсь¬ка країна прагнула передати справу в Гаазький міжнародний трибунал, щоб його розглянули багато держав світу.

25липня в 18 годин ЗО хвилин австрійська місія покинула

Белград, заявивши урядові Сербії, що сербська відповідь на

ультиматум їх не задовольняє. За два дні до цього інциденту в Сербії була введена повна мобілізація. Одночасно дипломатич¬ний корпус разом з урядом виїхав зі столиці в місто Ніш.

Криза чимраз збільшувалася. Особливо це стало поміт¬ним уранці 26 липня. Росія всіляко прагнула підтримати Сер¬бію. Це відомо з телеграм російського МЗС до Парижа, Риму й Лондона. Росія продовжує сподіватися на допомогу Італії у справі «втихомирення» Австрії. Одночасно АвстроУгор¬щина й Німеччина наполягали на тому, що аж ніяк не збира¬ються захоплювати територію Сербії й навіть не намагаються загрожувати її цілісності, їм хотілося заспокоїти своїх опо¬нентів у коаліціях, дати їм зрозуміти, що для АвстроУгор¬щини й Німеччини найважливіше — забезпечити власний спокій і безпеку.

Одночасно Англія пропонує скликати спільну з Німеччи¬ною, Францією й Італією конференцію, що дає можливість спо¬кійно обговорити всі ймовірні виходи із ситуації, що склала¬ся. Росія 27 липня погоджується з прийнятим рішенням. Вона відразу в Петербурзі намагається розпочати прямі перегово¬ри з австрійським послом. Але надходять маловтішні звістки. З Парижа від австрійського посланця стає відомо, що Австрія готова почати проти Сербії «енергійні дії», що, цілком ймовір¬но, припускають і вторгнення на її територію.