ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА
Досліджуючи історичні факти, можна дійти висновку: у 1917 р. на всіх європейських фронтах, незважаючи на перева¬гу Антанти в живій силі й у військовій техніці, її військам не вда¬лося домогтися вирішального успіху в жодному з розпочатих наступів. Антанта зазнала поразки завдяки непогодженості у рі шенні найважливіших питань з проведення військових опера¬цій. Ускладнила положення й революційна ситуація в Росії.
На початку вересня 1917 р. німецька армія вирішила на¬ступати на північній ділянці Східного фронту з метою захоп¬лення Риги й Ризького узбережжя. Німці вибрали момент не¬випадково. У той час російська реакційна військова верхівка готувала контрреволюційний переворот у країні, спираючись на німецьку вояччину. У серпні відбулася державна нарада, на якій генерал Корнілов висловив своє «припущення» про швид¬ке падіння Риги й відкриття шляхів до Петрограда. Це стало сигналом для наступу німецької армії на Ригу. Можливості втримати місто були, але за наказом військового командуван¬ня її здали німцям. Відкриваючи дорогу німцям на революцій¬ний Петроград, Корнілов у такий спосіб почав свій відкритий контрреволюційний заколот. Однак дуже швидко заколот був придушений революційними робітниками й солдатами під ке¬рівництвом більшовиків.
Вихід Росії з Першої світової війни
25 жовтня 1917 р. у Петрограді був здійснений Жовтне¬вий переворот. Тимчасовий уряд впав, влада перейшла до рук Рад робочих і солдатських депутатів. 25 жовтня був скликаний у Смольному II Всеросійський з'їзд Рад робочих і солдатських депутатів, що й установив у країні Радянську республіку. В; І. Ленін був обраний главою уряду. 26 жовтня 1917 р. II Все¬російським з'їздом Рад був прийнятий Декрет про мир. У ньо¬му Радянський уряд пропонував «усім воюючим народам і їх¬нім урядам почати негайно переговори про справедливий і.де¬мократичний мир». У поясненні говорилося, що таким миром Радянський уряд вважає негайний мир без анексій, без насиль¬ницького приєднання чужих народностей і без контрибуцій.
Справді, серед багатьох завдань, що довелося вирішувати Радам, одним з першорядних був вихід із війни. Трудящі дав¬но чекали визволення від тягаря війни. Мільйони солдатів рвалися з фронту, з окопів додому.
Уряди країн Антанти не відповіли на пропозицію II з'їзду Рад про укладання миру. Навпаки, усілякими способами вони намагалися не допустити виходу Росії з війни. З їхнього боку здійснюється спроба підтримати контрреволюцію в Росії.Тоді Росія приймає рішення почати самостійні перегово¬ри з Німеччиною, щоб якомога швидше укласти мир.
До Німеччини була направлена мирна делегація на чолі з народним комісаром іноземних справ Л. Д. Троцьким. Ленін просив його «затягнути» підписання миру у зв'язку з тим, що Німеччина може підтримати Росію та зробити в себе револю¬ційний переворот. Однак Троцький не зумів стриматися й про¬валив переговори. Німеччина почала переговори в ультимати¬вному тоні, на що Троцький відповів, що Росія війну припи¬няє, але миру підписувати не буде. Відразу делегація покину¬ла Брест.
Німецький'у ряд, який давно мріяв захопити Росію, одер¬жав привід для розриву відносин. Тому 18 лютого німецька ар¬мія перейшла в наступ від Ризької затоки до гирла Дунаю. Усьо¬го у воєнній операції брало участь близько 700 тис. солдат.
Відповідно до свого плану, німці прагнули дуже швидко захопити Петроград, Москву, розгромити Ради й укласти мир¬ну угоду з «небільшовистським урядом».
Російська армія почала відступати, тому що на той час утратила всю свою боєздатність. Німці безперешкодно просу¬валися вглиб країни, намагаючись триматися напрямку на Пе¬троград. Відчувши небезпеку, уранці 19 лютого Ленін відпра вив німецькому урядові телеграму, у якій давав згоду підпи¬сати мир на умовах, запропонованих німецькою стороною. Одночасно всі готувалися відбити наступ німців, хоча сили були явно нерівними.
21 лютого Рада Народних Комісарів прийняла написаний В. І. Леніним декрет «Соціалістична Батьківщина в небезпе¬ці!». 22 і 23 лютого 1918 р. у Петрограді, Пскові, Ревелі, Нарві, Москві, Смоленську та в інших містах розгорнулася кам¬панія запису до Червоної армії.
Під Псковом і Ревелем, у Латвії, Білорусії, в Україні три¬вали бої з німецькими військами. На Петроградському напрям¬ку війська Червоної армії призупинили наступ ворога.