Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
Явища отруєння атропiноподiбними речовинами інгібуються нейролептиками (амiназином), оборотними iнгiбiторами АХЕ (прозерин, фiзостигмiн), хоча застосування прозерину на фонi вираженої дiї ФОР, напроти, пiдсилює токсичнiсть у виглядi потенцiювання їх дiї як iнгибiторiв АХЕ.
Реактиватори холінестерази
Як нам уже вiдомо, при дiї ФОР iнгiбується АХЕ. Вiдновлення її активностi (реактивацiя) є важливим ланцюгом у лiкуваннi уражених ФОР, а фармакологiчнi препарати, які здатнi здiйснити цей процес, називають реактиваторами холiнестерази. Реактиватори ХЕ по хiмiчнiй структурi вiдносяться до оксимiв, тобто з'єднань, що мають оксимне групування = N - ОН, основними представниками яких є дипiроксим, токсогонiн, пралiдоксим.
Процес реактивацiї складається з дефосфорилювання холiнестерази, суть якого зводиться до розриву ковалентного зв'язку атома фосфору (iнгiбiтора ФОВ) з киснем серину АХЕ з утворенням нового нетоксичного комплексу - фосфорильованого оксима i вiдновленої АХЕ. Процес реактивацiї можливий тiльки на етапi зворотнього iнгiбування АХЕ, i чим довший цей етап, тим бiльше шансiв на успiх застосування реактиваторiв.
Однак, вiдновлення активностi АХЕ не є єдиним механiзмом дiї реактиваторiв, є достатньо фактiв, що вони володiють холiнолiтичною (курареподiбною) дiєю, здатнi дефосфорилювати холiнорецептори i прямо взаємодiють з ФОР, з утворенням нетоксичних комплексiв.
Iз великої групи реактиваторів АХЕ найбiльш широке застосування у лiкувальнiй практицi при отруєннi ФОР має дипiроксим, який є на табельному оснащеннi медичної служби. Вiн випускається у виглядi 15% розчину в ампулах по 1 мл. Застосовується при середньому ступенi по 1 мл i при тяжкому ураженнi по 2 мл в/м чи в/в 2-3 рази на добу.
При ураженнi ФОР вибiр антидотних препаратiв залежить вiд отрути, тяжкостi ураження i часу, що пройшов вiд початку отруєння.
При поєднаннi застосування холiнолiтикiв i реактиваторiв АХЕ досягається найбiльш виражений антидотний ефект.У зв‘язку з цим, на табельному оснащеннi медичноі служби є комбiнований антидот будаксим, який володiє холiнолiтичною (трибутан) i реактивуючою (дипiроксим, дамоксим) дiєю. Вiн мiститься у АI, СМВ i в комплектах на етапах медичної евакуацiї. Вводиться вмiст одного шприц-тюбика в/м при перших ознаках ураження ФОР, повторно через 5-10 хв при наростаннi симптомiв. При тяжких ураженнях вводиться одночасно вмiст двох шприц-тюбикiв.
Засоби симптоматичної і патогенетичної терапії
Як ми вже знаємо iз патогенезу iнтоксикацiї, при отруєннi ФОР виникають порушення зі сторони практично всiх органiв та систем органiзму i антидоти невзмозi повнiстю їх усунути, особливо коли вони застосовуються у пiзнi строки пiсля отруєння. У результатi виникає необхiднiсть у призначеннi засобiв симптоматичної i патогенетичної терапiї, щоб усунути цi порушення, особливо при середньому i тяжкому ступенях ураження.
Для усунення кисневої недостатностi проводиться оксигенотерапiя. При збереженнi звичайного дихання здiйснюється iнгаляцiя кисню. При повнiй вiдсутностi самостiйного дихання, стiйкiй гiповентиляцiї, а також при патологiчнiй аритмiї дихання, проводять штучну вентиляцiю легень (ШВЛ). Застосування дихальних аналептикiв не рекомендується через їх неефективнiсть i можливiсть ускладнень. Для усунення бронхоспазму застосовують ефедрин (5% - 1,0 п/ш) або спазмолiтики (еуфiлiн та iн.).
Купується судомний синдром введенням феназепаму (3% - 1,0 мл в/м), який є в СМВ (у таблетках), комплектах ПФ, В-3,ОВ (в ампулах). Крiм цього можна використовувати барбамiл (5-10% - 5,0 мл в/м), гексенал (10% - 3,0 мл в/м), лiтичнi сумiшi (2% - 2,0 дімедролу, 2% - 2,0 промедолу i 5-10 мл 25% розчину сiрчанокислої магнезiї).
При порушенні функцiї серцево-судинної системи, рекомендовано норадреналiн (0,2%) або мезатон (1 мл 1% розчину з 5% розчином глюкози в/в), корглiкон (1мл - 0,06% розчину з 10 мл 0,9% розчином хлориду натрiю в/в).
Дезинтоксикацiйна терапiя обумовлює застосування гемодезу в/в 200- 400 мл, 4% розчину гiдрокарбонату натрiю до 500 мл, 5% розчину глюкози 200- 500 мл, сечогiнних (лазикс 1% 2 мл в/в). Можна використовувати i iншi методи детоксикацiі (гемодiалiз, гемосорбцiя).