Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
Визначення ступеню пригнiчення АХЕ використовується в лабораторнiй практицi для дiагностики отруєння ФОР, а також при iндикацiї для визначення наявностi отрути у водi, харчових продуктах та iнших середовищах.
Теорія неантихолінестеразної дії ФОР
ФОР має безпосередню (пряму) дiю на холiнорецептори в силу схожостi їх структури з АХ, внаслiдок чого виникають такi ж самi ефекти, як i при дiї ацетилхолiну.
Будова та фiзико-хiмiчнi властивостi ФОР забезпечують здатнiсть дiї як на анiонний, так i на естерофiльний центри ХР.
ФОР пригнiчують ферменти, якi беруть участь в енергетичному обмiнi, внаслiдок чого знижується продукція макроергiв (АТФ). В бiльшiй мiрi пригнiчуються естерази, оксидази, трансамiнази, гексенази, лiпази. Але пригнiчення цих ферментiв має менше значення в патогенезi iнтоксикацiї порiвняно до пригнiчення ферменту АХЕ.
З патофiзiологiчної точки зору, всi симптоми отруєння ФОР подiляють на 3 групи: мускариноподiбнi, нiкотиноподiбнi, центральнi. До мускориноподiбних симптомiв вiдносяться: бронхоспазм, посилення тонусу та перистальтики кишечника, посилення секрецiї слини, сльозотеча, мiоз, брадикардiя та зниження артерiального тиску.
До нiкотиноподiбних симптомiв вiдносять: м’язові фiбриляцiї, посмикування м'язiв обличчя, вiй, язика, шиї, м’язова слабкiсть, тахікардія, пiдвищення артерiального тиску, гiперадреналiнемiя.
Центральнi симптоми виражаються: головним болем, порушенням свідомості, судомами, порушенням дихання, коматозним станом.
Патогенез ураження ФОР достатньо складний: порушуються дiяльнiсть нервової, серцево-судинної, дихальної систем органiзму, значнi порушення виникають також у бiлковому та вуглеводному обмiнi, обмiнi катехоламiнiв та серотонiну, пригнiчується багато ферментних систем. Такi порушення виникають на фонi вираженого кисневого голодування тканин органiзму, у тому числi i ЦНС.
Перебіг отруєння.
ФОР викликають в основному однакову клiніку ураження. У клiніцi поряд з загальною резорбтивною дiєю, яка визначає тяжкiсть iнтоксикацiї, вiдмiчаються рiзного ступеню проявлення мiсцевих симптомів, якi виникають у першу чергу.
У зв'язку з цим, iснують свої особливостi розвитку клiнiчних симптомiв, в залежностi вiд надходження ОР в органiзм.
При iнгаляцiйнiй дiї, як правило, прихованого перiоду немає i симптоми iнтоксикацiї настають вiдразу (у першi хвилини), вираженi симптоми ураження органiв дихання (рiнорея, гiперсалiвацiя, стиснення за грудиною, утруднення дихання) i органiв зору (мiоз, сльозотеча).
При попаданнi ОР на шкiру симптоми проявляються через 20-30хв при дiї зарину i зоману, i 1-3 години при дiї V-газiв. Вiдмiчається посмикування окремих м’язових волокон (фiбриляцiї), мiсцеве посилення потовидiлення на мiсцi попадання ОР. Загальнорезорбтивна дiя наступає пiзнiше, ніж при iнгаляцiйних формах ураження, мiоз спочатку може бути вiдсутнiм.При попаданнi у шлунково-кишковий тракт симптоми отруєння виникають через декiлька хвилин: нудота, блювання, спазматичнi болi у животi, потiм досить швидко виникають симптоми загальнорезорбтивної дiї. Мiоз з'являється пiзнiше.
При попаданнi ОР на поверхню ран чи опіків у першi хвилини вiдмiчаються мiофiбрiляцiї у ранi.
По вираженостi iнтоксикацiї видiляють ураження легкого, середнього i тяжкого ступеню.
Легкий ступінь ураження виникає при дiї концентрації (0,001 - 0,00001г/м3 повiтря) при коротких експозицiях. Через декiлька хвилин або зразу уражений вiдмiчає вiдчуття стиснення за грудиною, утруднення дихання. Швидко виникають занепокоєнiсть, напруженiсть, емоцiйна лабiльнiсть. Через 5-7 хв., внаслідок розвитку мiозу уражений вiдмiчає погiршення зору (сутiнкового i удалину), а також неприємнi вiдчуття в очах. З'являється сльозо- i слинотеча.