Отруйні речовини нервово-паралітичної дії

Для попередження пероральних отруєнь необхiдно врахувати те, що у вогнищi ФОР вода iз джерел i харчi вважаються отруєними i вживати їх можна тiльки пiсля отримання негативного результату на вмiст у них ОР (а для води вмiст ОР нижче ГДК). Вода iз джерел, залишених противником, трофейнi харчi i медикаменти, якi можуть поступати для використування особовим складом, також пiдлягають дослiдженню на вмiст у них ФОР. Вiйськова технiка, зброя i iнше матерiальне майно, заражене ФОР, пiдлягає дегазацiї, а особовий склад проходить повну санiтарну обробку iз замiною забруднених засобiв захисту i обмундирування.

Для попередження уражень ФОР використовуються також колективнi засоби захисту (бойова i спецiальна технiка, перекриття, сховища).

У наш час на оснащені медичної служби є профiлактичний антидот - препарат "П-6" в таблетках, який мiстить оборотний iнгiбiтор АХЕ - амiностигмiн, центральний холiнолiтик - фторацизин, транквілiзатор - феназепам. Препарат приймають всередину, 2 таблетки за 30 хв до входу у вогнище ФОР. Дiя препарату продовжується 12 годин, пiсля чого, якщо загроза ураження зберiгається, прийом препарату у тiй самій дозi повторюється. У початковому перiодi iнтоксикацiї препарат здiйснює i лiкувальний ефект.

Необхiдно вiдмiтити, що при своєчасному i застосуваннi засобiв захисту можна повнiстю попередити, або у значнiй мiрi зменшити ступiнь тяжкостi ураження.При невиконаннi цих умов (несвоєчаснiсть i неправильнiсть застосування засобiв захисту, їх несправнiсть та ін.) можливе ураження особового складу, особливо при раптовому застосуваннi ФОР, тобто виникають санiтарнi втрати у вогнищi. Отже, виникає необхiднiсть у проведеннi лiкувальних заходiв.

У лiкуваннi уражених ФОР використовують засоби спецiальної (антидотної) i засоби патогенетичної i симптоматичної терапiї.

Антидотна терапія.

До речовин, що перешкоджують контакту АХ з холiнорецепторами вiдносять антидоти холiнолiтичної (холiноблокуючої) дiї, дiя яких здiйснюється за рахунок блокади ХР, внаслідок чого порушується передача iмпульсiв з холiнергiчних нервiв на iнервованi ними клiтини.

М-холiнолiтики (група атропiну)

Ця група об'єднує природнi засоби (атропiн, скополамiн), якi видiляють iз красавки (Аtropa Belladonna), белени та дурману і платифiлiн, який видiляється iз христiвника широколистного, а також штучний препарат - метацин.

Iз великої групи М-холiнолiтикiв атропiн є загальноприйнятою протиотрутою при ураженнi ФОР i є на табельному оснащеннi медичної служби. При введеннi його, внаслідок утруднення передачi iмпульсу з постганглiонарних парасимпатичних волокон на секреторнi клiтини, понижується видiлення слини, шлункового i кишкового сокiв, бронхiального слизу, пригнiчується сльозо- i потовидiлення, знижується тонус гладеньких м'язiв, перистальтика шлунку i кишок, розширюються бронхи, знижується тонус сечового мiхура, сечiвникiв, жовчного мiхура i протокiв.

Дiючи на несмугасті м'язи ока, якi отримують парасимпатичну iннервацiю, атропiн розширює зiницю, пiдвищує внутрiшньоочний тиск i викликає паралiч акомодацiї. Атропiн збiльшує частоту серцевих скорочень, перешкоджаючи передачi гальмівних iмпульсiв з блукаючих нервiв.

Будучи третичним амiном, атропiн проникає в ЦНС i в терапевтичних дозах здiйснює пригнiчуючу дiю.

Успiх лiкування iнтоксикацiї ФОР досягається високими дозами атропiну чи інших холiнолiтикiв у зв'язку iз зниженням чутливостi ХР до холiнолiтикiв, а обмежений час дiї цих препаратiв вимагає багаторазового введення їх в органiзм при гострих отруєннях. Повторне введення атропiну проводять до появи легких симптомiв переатропiнiзацiї (сухiсть шкiри i слизових, гiперемiя шкiри обличчя, розширення зiниць, тахікардiя). Такий стан пiдтримується до повного зникнення симптомiв отруєння ФОР.

Схема введення атропiну залежить вiд ступеню тяжкостi отруєння. При легкому ступені - в/м 2 мл 0,1% розчину, повторно по 1-2 мл з iнтервалом 30 хв. При середньому ступені - в/м'язево 2-4 мл 0,1% розчину, повторно по 2 мл з iнтервалом 15 хв. При тяжкому ступені - в/в або в/м 4-6 мл 0,1% розчину, повторно по 2 мл з iнтервалом 3-8 хв.

У токсичних дозах (3-10 мг) атропiн збуджує ЦНС, обумовлюючи картину гострого психозу, спутаннiсть свiдомостi, психомоторне збудження, марево, яскравi зоровi галюцинацiї, якi поєднуються з симптомами периферичної дiї атропiну (див. симптоми переатропiнiзацiї).