Отруйні речовини нервово-паралітичної дії

У групу ОР нервово - паралітичної дії або фосфорорганічних ОР (ФОР) входять сполуки, які специфічно порушують нормальне функціонування нервової системи з появою судом, які переходять у параліч. Головними представниками цієї групи є зарин, зоман i Вi - гази (Vx).

Зарин і зоман синтезовані у науково-дослідній лабораторії під головуванням Г.Шрадера, концерну "I.Г.Фарбенiндустрі" в м. Леверкузенi, (Німеччина). У пошуках ефективних інсектицидів він виявив високу токсичність деяких сполук, які містять фосфор, особливо його ефірів.

Так, у 1936 році був синтезований табун, в 1939 році - зарин, а у кінці 1944 року - зоман. Всi цi отруйні речовини були прийняті на озброєння фашистською Нiмеччиною, а до кінця війни запас цих речовин складав: табуну 8770 т, зарину 1260 т, зоману 20 т.

У серединi 50-х рокiв в лабораторiях Великобританiї, Швецiї, ФРН синтезованi ФОР, близькi по структурi з ацетилхолiном - фосфорiлтiохолiни, які перевищують по токсичнiй дiї зарин, зоман у сотнi разiв. З цiєі групи вiдiбранi i прийнятi на озброєння США фосфорiлтiохолiни пiд шифром Vx, виробництво яких почалося в 1961 роцi в м. Нью-Порт (штат Iндiана).

За хiмiчною структурою назва зарину - iзопропіловий ефiр метилфторфосфонової кислоти i значиться у США пiд шифром GB; зоман - пiнаколіновий ефір метилфторфосфонової кислоти - шифр GD.

На табельному оснащеннi іноземних армiй знаходяться зарин i Vx - гази.

Висока токсичнiсть ФОР, яка проявляється при будь-яких способах надходження в органiзм, можливiсть застосування їх всiма засобами ураження у різних клiматичних умовах висунули їх на провідне мiсце в арсеналi хiмiчної зброї іноземних армiй.

ПЕРШЕ ПИТАННЯ

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ І ТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗАРИНУ, ЗОМАНУ І

Ві-ГАЗІВ

Фізичні властивості

Зарин, зоман i V-гази в чистому станi - це безколiрнi прозорi рiдини, технiчнi продукти яких мають забарвлення від солом'яно-жовтого до коричневого i мають запах: зарин - слабко фруктовий, зоман - камфори, V-гази - паленої гуми; хiмiчно-чисті ОР мають менш слабкий запах.

Запах ОР має дiагностичне значення i враховується при встановленнi дiагнозу ураження. Температура кипiння ФОР висока: зарину +151,50 С, зоману +1900 С, V-газiв +3000 С, що визначає високу їх стiйкiсть на мiсцевостi.

Так, стiйкiсть зарину влітку - 6 годин, весною i восени - 12 годин, взимку - до 2 дiб, зоману - лiтом - бiля доби, взимку - кiлька дiб, V-газiв - літом - 1,5-2 тижні, взимку - декiлька мiсяцiв.

Леткiсть ФОР пов’язана з температурою кипiння ОР. Зарин порiвняно летюча ОР - 12 г/м3 при +200 С, зоман - 3 г/м3, V-гази - 0,001 г/м3. У зв’язку з низькою леткiстю V-газiв можливе їх використання у виглядi крапель i аерозолiв, а зарина i зомана, крiм того, у виглядi пару.

Пара ФОР важча за повiтря у кiлька разiв i може довгий час знаходитись у приземному шарi атмосфери i уражати незахищений особовий склад.

Температура затвердiння цих ОР нижча -500 С, що дозволяє їх використовувати у холодний час року.

Питома вага цих ОР близька до одиниці і при попаданнi у водоймища вони можуть знаходитися в усiх шарах води, що необхiдно враховувати пiд час вiдбору води при проведеннi хiмiчної розвiдки.

Зарин добре розчиняється у водi i при попаданнi у водоймища швидко заражує великi об'єми води. Крiм того, ця властивість використовується у застосуванні водних розчинів речовин для знешкодження зарину.