Загальна характеристика хімічної зброї Основи токсикології
2. Нестійке вогнище ураження (зараження) швидкодіючими ОР (синільна кислота, хлорацетофенон - інгаляційно).
3. Стійке вогнище ураження (зараження) ОР сповільненої дії (VX, іприт, люїзит - через шкіру).
4. Нестійке вогнище ураження (зараження) ОР сповільненої дії (фосген, BZ, ДЛК - інгаляційно).
Для вогнищ ураження швидкодіючими ОР характерно: одночасне ураження великої кількості особового складу; можливість часткового виходу з ладу (ураження) медичного складу; виникнення значної кількості важкоуражених, тривалість життя яких при відсутності своєчасної, ефективної допомоги не перебільшить 1 години з моменту виникнення клініки отруєння; відсутність резерву часу у медичної служби для суттєвої зміни раніш прийнятої організації робіт щодо ліквідації вогнища; необхідність надання ефективної медичної допомоги протягом оптимальних термінів та евакуації важкоуражених з вогнищ переважно за один рейс.
Суттєвими відмінностями вогнищ ураження ОР сповільненої дії є: послідовна, протягом декількох годин, поява ознак отруєння уражених, (у зв`язку з чим необхідне активне виявлення уражених); триваліші терміни життя важкоуражених при відсутності своєчасної допомоги (внаслідок ураження іпритом, фосгеном - декілька годин, діб); наявність певного запасу часу (декілька годин) у медичної служби для організації ліквідації вогнища; евакуація уражених з вогнища здійснюється в декілька рейсів у міру їх виявлення.
Основні принципи надання медичної допомоги ураженим ОР.
Медична допомога ураженим ОР є невідкладною і відрізняється своєю специфікою.
Особливістю надання допомоги ураженим є послідовність виконання наступних заходів:
припинення подальшого надходження отрути в організм;
застосування специфічних протиотрут (антидотів);відновлення і підтримання функцій життєво важливих систем організму (дихання, кровообігу);
застосування засобів симптоматичної терапії.
Організація медичної допомоги ураженим ОР повинна забезпечити максимальне скорочення термінів транспортування із вогнища і часу перебування уражених в протигазах, проведення заходів часткової і повної санітарної обробки при зараженні стійкими ОР.
В основу організації медичної допомоги ураженим ОР покладена система етапного лікування з евакуацією за призначенням.
Проведення лікувально-евакуаційних заходів передбачає надання таких видів медичної допомоги: перша медична, долікарська (фельдшерська), перша лікарська, кваліфікована і спеціалізована.
Таким чином, при застосуванні хімічної зброї утворюються 4 типи вогнищ хімічного ураження, які визначають особливості застосування засобів захисту,
послідовність утворення санітарних втрат та основні принципи надання медичної допомоги ураженим.
Використана література:
1.Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 165-171, 199-215, 312-329.
2.Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: УВМА, 2003. – С. 30-36, 78 – 86.