Загальна характеристика хімічної зброї Основи токсикології

- ГДК - гранично допустима концентрацiя - концентрацiя, яка при дiї на органiзм необмежено довгий час не викликає абияких вiдхилень, котрi не виявляються сучасними методами дослiджень.

У деяких випадках при випаданнi ОР на шкiру токсодоза може виражатися в мг/см2, i важкiсть ураження визначається щiльнiстю ураження (D), тобто ваговою кiлькiстю речовини (мг) на одиницю поверхнi (см2). Так, для iприту щiльнiсть ураження шкiри 0,01 мг/см2 викликає еритему, а 0,1 мг/см2 - пухирі.

Токсичнi дози ОР i отрут рiзнi, в залежностi вiд способу надходження в органiзм.

Iснує i видова чутливість до дiї ОР i отрут.

Слід відмітити, що в бойових умовах та інших ситуаціях на організм може діяти дві чи декілька отрут, це, так звана, комбінована дія.

При комбінованій дії токсичний ефект може посилюватися (синергизм), чи послаблятися (антагонізм).

Синергизм проявляється у сумації чи потенціюванні токсичного ефекту. Якщо ефект токсичної дії отрут складає суму ефектів кожної отрути, то такий вид синергизму називають адитивним. Якщо токсичний ефект більше суми дії кожної отрути, то цей вид синергизму називають потенційованим.

ТРЕТЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ

МЕДИКО-ТАКТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХІМІЧНИХ ВОГНИЩ.ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ УРАЖЕНИМ ОР.

При організації лікувально-евакуаційних заходів під час ліквідації наслідків застосування противником ОР завжди необхідно враховувати медико-тактичну характеристику хімічних вогнищ ураження.

Вогнища хімічного ураження поділяються на стійкі та нестійкі, що залежить від типу ОР(демонструється До стійких вогнищ відносяться такі, в яких уражаюча дія ОР зберігається протягом 1 години і більше: декілька діб, тижнів, місяців. Такі вогнища можуть утворюватись не тільки для безпосереднього ураження особового складу, але й для зараження техніки та будівель, що створює так званий "сковуючий ефект" та стримує протягом довгого часу бойові дії військ.

У хімічних вогнищах, які утворені стійкими ОР, особовий склад застосовує засоби захисту органів дихання і шкіри, проводить часткову і повну санітарну обробку, а всі заражені об’єкти (техніка, майно, тощо) підлягають дегазації.

До нестійких вогнищ можна віднести вогнища, уражаюча дія ОР в яких припиняється протягом однієї години. У більшості випадків використання нестійких ОР застосовується для ураження особового складу під час їх застосування.

У хімічних вогнищах, які утворені нестійкими ОР, особовий склад застосовує тільки засоби захисту органів дихання.

У залежності від часу виникнення основних симптомів отруєння хімічні вогнища ураження поділяються на:

а) вогнища ураження швидкодіючими ОР (клініка отруєння виявляється протягом першої години після контакту з ОР);

б) вогнища ураження ОР сповільненої дії (клініка отруєння виникає пізніше однієї години з моменту контакту з ОР)

Таким чином, з урахуванням стійкості на місцевості та швидкості дії ОР на особовий склад виділяють чотири типи хімічних вогнищ БОР:

1. Стійке вогнище ураження (зараження) швидкодіючими ОР (зарин, зоман, V-гази, Сі-Ес - внаслідок інгаляційного проникнення, зарин, зоман - через шкіру).