Загальна характеристика хімічної зброї Основи токсикології

Через шкiру та потовi залози видiляється, головним чином, неелектролiти (етиловий спирт, ацетон, феноли, хлорованi вуглеводні).

Якщо включено декiлька шляхiв видiлення чужорідної речовини з органiзму, то тотальний клiренс (L) складає їх суму, тобто L = L1 + L2 + L3... + Ln. Визначення отрут в різних біосубстратах (сечі, калі, крові) має велике значення для дiагностики отруєнь, а закономiрнiсть видiлення отрут з органiзму використовують для терапiї, тому що цей процес керований (збiльшенням обсягу дихання, застосування сечогiнних та послаблюючих засобiв).

У процесi виведення, отрути можуть також дiяти на органи видiлення, що потребує проведення вiдповiдних захисних заходiв.

Токсикодинаміка. Демонструється таблиця “Токсикодинаміка”.

Гостре отруєння в патогенетичному аспектi розглядається як хiмiчна травма, яка розвивається внаслiдок дiї на органiзм токсичної дози чужорідної речовини.

Бойовi ОР та iншi отрути безпосередньо своєю молекулою чи продуктами метаболiзму (кон'югатами), вступають в бiохiмiчнi реакцiї з біосубстратами (рецепторами) органiзму, викликаючи тим самим порушення нормального (природного) проходження бiохiмiчних процесiв, що лежать в основi їх бiохiмiчного механiзму дiї.

Біосубстрати, на які діють отрути, можуть бути бiлки, нервовi рецептори, елементи кровi, iншi речовини і мiкроструктури. При цьому бiльшість отрут володiють вибiрковою дiєю по вiдношенню до тих чи інших субстратiв (рецепторiв). Наприклад: синільна кислота та ціанiди — до тканинних оксидаз (цитохромоксидази), фосфорорганiчнi речовини — до холiнестерази, оксид вуглецю - до гемоглобiну.

Токсичнi речовини вступають у взаємодiю з бiосубстратами органiзму (рецепторами) за допомогою активних угрупувань i радикалiв: нуклеофiльних радикалiв з негативно зарядженими iонами i позитивно зарядженими iонами. При цьому важливе значення мають мiцнiсть зв'язку отрути з "рецептором".

Бiльш мiцними є ковалентнi зв'язки отрути з рецептором (миш'як, ртуть, сурма), легко руйнуючi, тобто оборотнi — iоннi, водневi, ван-дер-вальсові.

Токсикометрія. Демонструється таблиця “Токсикометрія”.

Токсикометрія вивчає кiлькiсну сторону токсичностi та небезпеки хiмічних речовин при рiзних шляхах їх дії на органiзм. Пiд токсичнiстю ОР та отрут розумiється здатнiсть їх впливати на живий органiзм.

Токсичнiсть ОР та отрут визначається токсодозою - кiлькiсною характеристикою токсичностi ОР, вiдповiдної певному ефекту ураження.

При шкiряно-резорбтивному i пероральному ураженнях та парентеральному введеннi токсичних речовин (в/в, в/м, п/к, в/чер.) токсична доза (Д) виражається в мг/кг маси тiла тварини або людини або мг/люд.

При iнгаляцiйних ураженнях токсодоза виражається Сt (де С - середня концентрацiя ОР в повiтрi, г/м3, t - час перебування людини в зараженому повiтрi, хв.).

При дiї ОР на органiзм людини застосовують такі токсодози: — LD 50 або lCt 50 - середня смертельна токсодоза (доза, або концентрацiя), вона викликає летальний кiнець у 50% уражених (L - латинське letalis - смертельний);

- ID 50, або ICt 50 середня токсодоза, (доза, або концентрація), яка виводить iз ладу 50% уражених (I - вiд англ. incapacitating - небоєздатний);

- PD 50 або PCt 50 - середня порогова токсодоза (доза, або концентрацiя), яка викликає початковi симптоми уражень у 50% уражених (Р - англ. primary - початковий);- LD 100 або LСt 100 - абсолютно смертельна токсодоза (доза, або концентрацiя), яка викликає 100% загибелi уражених;