Загальна характеристика хімічної зброї Основи токсикології
На озброєнні є бiнарнi боєприпаси з зарином-2 та Vx-2, якi мiстяться в 155 мм та 203,2 мм артилерiйських снарядах та авiацiйних бомбах з Vx-2 типу "Біг-Ай".
ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
ОСНОВИ ТОКСИКОЛОГІЇ.
Токсикокiнетика. Токсикокінетика вивчає шляхи надходження, розподілу, метаболічного перетворення та виведення ОР і отрут з організму.
Шляхи надходження ОР та отрут в органiзм залежать вiд їх агрегатного стану, фiзичних та хiмiчних властивостей.Основним шляхом надходження отруйних речовин в органiзм людини є органи дихання, шкiра, шлунково-кишковий тракт, слизова оболонка очей, поверхнi ран і опіків.
Через органи дихання потрапляють в органiзм практично всi ОР та отрути, якi знаходяться в пароподібному та аерозольному станi. Основним мiсцем всмоктування ОР є альвеолярно-капiлярна поверхня легень (площа поверхнi альвеол становить 100-150 м2).
Через шкiру отрути потрапляють трьома шляхами: через епiдермiс, волосянi фолiкули i вивідні протоки сальних залоз. Через шкiру потрапляють жиророзчиннi стiйкi отруйнi речовини, тобто неелектролiти. Жиророзчиннi нестiйкi леткi ОР випаровуються швидко з шкiри i не проникають в органiзм (фосген, синільна кислота).
Термiчнi та хiмiчнi опiки, механiчнi пошкодження шкiри (саднини, подряпини, рани) сприяють проникненню токсичних речовин в органiзм. Проникаючи через шкiру, отрути можуть попасти у велике коло кровообiгу, обминаючи печiнку.
У шлунково-кишковий тракт отрути надходять з отруєними продуктами харчування та водою. Всмоктування ОР проходить в ротовiй порожнинi, шлунку i в більшій мiрi у тонкому кишечнику.
Слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту добре всмоктуються жиророзчиннi ОР.
Течією кровi iз шлунково-кишкового тракту токсичнi речовини доставляються в печiнку, яка виконує бар'єрну функцiю по вiдношенню до багатьох отруйних речовин.
З метою наукових дослiджень, поряд з традицiйними вище перерахованими шляхами надходження отрут в органiзм, використовується пiдшкiрний, внутрішньо м’язовий, внутрішньоперитонеальний, внутрішньовенний шляхи введення.
Розподілення отрут в організмі. Отрути, якi знаходяться в кровi, зв'язанi з білками плазми, переважно з альбумiном, чи еритроцитами (метали i металоїди), або розчиннi в плазмi (неелектролiти), перш ніж попасти в той чи iнший орган (тканину), проходять ряд внутрiшнiх клiтинних та мембранних бар'єрiв (гематоенцефальний, плацентарний).
Iснують три головних мiсця (сектора) розподiлу стороннiх речовин: позаклiтинна рiдина (біля 14 л), внутрішньоклітинна рiдина (28 л) та жирова тканина.
В залежності від розподiлу в тканинах i проникнення в клiтини, отрути розподiляються на двi основнi групи: неелектролiти та електролiти.
Неелектролiти розчиняються в жирах i лiпоїдах, добре проникають через ліпопротеїдні мембрани i для даної групи речовин бар'єрiв не iснує.
Але кiлькiсть речовини, яка надходить в тканину, знаходиться в пропорцiйнiй залежностi вiд інтенсивності її кровопостачання.
Так мозок, маючи велику кровоносну систему, насичується етиловим ефiром, спиртами швидше, ніж iншi тканини, якi мають велику кiлькiсть жиру, але з повiльним кровообiгом. У кiнцевому результатi неелектролiти накопичуються в лiпiдах.
Електролiти (водорозчиннi речовини) важче проникають через плазматичнi мембрани клiтин. Якщо поверхня клiтини заряджена негативно, то вона не пропустить анiонiв, а при позитивному зарядi клiтини вона не пропускає катiонiв.