Пішохідна подорож групи туристів в Українських Карпатах, проведення паспортизації пішохідного походу ІІІ категорії складності

В південно-західному та західному напрямках (територія Румунії) від головного хребта відходять протяжні відгалуження: хребет Рекіта (між долинами Соколау і Ріки, відріг Будеску (між потоками Дела-Будеску і Будеску), хребет Будичевського Петрова з відрогами Лутяса, Печал і Бейца (між долинами Лутяси, Ріки і Вазеру), хребет Торояги з відгалуженнями (між долинами Вазеру і Цісли). Традиційно так склалось, що румунські відроги до власне Чивчин - не відносять.

Головний хребет Гринявських гір, починаючись на сідлі 1271 в хребті Ватонарка простягається з північного заходу на південний схід через полонини Лукавиця 1534, Михайлова - найвища точка хребта - 1605, Масний Прислоп 1581, Баба Людова 1582, Стефулець Великий 1543, Кам'янець 1521, Дуконя 1505, Пнєвє 1586 і 1532, Широка 1463, Гостовець 1521 і закінчується на сідлі між потоками Прилуки (притока Чорного Черемошу) і Москотин (притока Перкалабу, Білий Черемош), перед хребтом Прилучний. Довжина лінії хребта між сідлами - 25 км. На північ від сідла на Ватонарці Гриняви продовжуються хребтом через Людову1464, Скупову 1579 і Кренту 1350 до смт.Верховина (Жаб'є).

Від полонин головного хребта Гриняв на північ і схід відходять відроги та відгалуження: від Масного Прислопу через Тарницю 1553 - хребет Озирнинський - до с.Пробійнівка, в долину потоку Пробійна, від Стефульця Великого - до с.Громітне, до устя М.Громітного у В.Громітний, від Дуконі через Чорал 1462 і Мунчелик 1452 до с.Громітне, від Пнєвєя через Дошину 1482 до с.Голошина, від Широкої через Яворову 1499 до устя пот.Підширока в Гостовець, від пол.Гостовець через Гостів 1582 і Огленду 1463 до Білого Черемошу.

Для Чивчинського хребта характерним є наявність субальпійського поясу полонин, протяжність яких - дуже велика і в Українських Карпатах поступається лише Гринявським горам. Для південної частини чивчинського хребта та для Гриняв характерна асиметрія північного (пологий) та південного (крутий) макросхилів.

Ще однією особливістю чивчинських верхів є часті скали-останці, так звані Баби, висота яких досягає 10-ти метрів.

Полонина Палениця в Чивчинах є найвищим плоскогір'ям України.

Вздовж усього чивчинського хребта проходить Державний кордон України з Румунією.

Гора Чивчин, 1766 - одна з небагатьох вершин Українських Карпат, де є виходи порфіритів - найдавніших порід вулканічного походження.

Чивчинський хребет Чорний Діл, який простягся від устя Сарати в Перкалаб, відомий вертикальними печерами, найглибша з яких - шахта глибиною понад 30 м.

Найвигіднішим пунктом виходу в Чивчини і Гриняви є Буркут (900 м над р.м.), на північну частину - Шибене (857 м ) в усті однойменного потоку. По дорозі від Шибеного до Буркуту є джерело мінеральної води. Також джерела "Буркуту" є в самому Буркуті, в 0,5 км вище устя потоку, що спадає зі сторони Лукавиці.Буркут - найдавніша польська бальнеологічна здравниця. Найкращі свої часи Буркут-курорт пережив у 20-х роках XIX ст. В ті часи там було збудовано більше 15 вілл. Курорт був зруйнований австрійським військом у 1848 році під час подавлення революційних заворушень. У 80-х XIX ст. роках курорт ожив, але подальший його розвиток було перервано Першою світовою війною. Планувалось прокладання дороги Гринява - Копілаш, але ці плани лишились проектами. Основний потік відпочиваючих добирався до Буркуту традиційним плаєм з с.Гриняви через перевал Ватонарку і полонину Лукавицю.

В долині потоку Альбін, в 4 км вище його устя в Ч.Черемош є ще одне джерело мінеральної води "Буркут".

В долині потоку Попадинець, в 5 км від устя знаходилась польська геологічна партія, що займалась розвідкою родовищ графіту, в долині Ч.Черемошу, за устям Прелуки - інша партія, що займалась пошуками родовищ марганцю.

Панорама з Гнітеси (Чивчини) дає найкращий вид на Роднянські Альпи, відстань до них - 25 км по прямій, на заході-південному заході розпочинається пасмо Родни верхом Мунчель 1703, від нього йдуть Магура 1602, кульмінація Родни - Великий Петрос 2305, в глибині -Репедя 2077, Пусдрелору 2199, Галатулуй 2057. Дальну частину Роднянських Альп загороджує Крецела 1851, на схилах якої знаходяться витоки Білого Черемошу. Зліва Крецели лінія Родни формується верхами Інеул 2280, Верфу Росул 2225, Прелучілє Гагі 1851, Деалуль Косорбіі 1594 і Онулюй 1932.

Цікавим об"єктом природи є група скал Камінь Мокриню, складена з вапняків тріасового періоду. Підійти до нього найлегше з долини Мокринчика, потоку, що впадає в Ч.Черемош в 0,5 км нижче клаузи Лостунь.