Пішохідна подорож групи туристів в Українських Карпатах, проведення паспортизації пішохідного походу ІІІ категорії складності

Ще ряд озерець-блюдець льодовикового походження знаходяться в ур.Ґаджина (біля уступу верхнього котла), на південних схилах пол.Ламської, на пол.Бальзатул та на південно-західних схилах г.Піп Іван.

Полонинську частину хребта від Бребенескула до Ребер називають Широким полем.

Сідловину між Попом Іваном і Бальзатулом називають Поганим місцем, через часті вітри і бурі.

В урочищі Ґаджина знаходяться Довбушева криниця та крісло Довбуша - скала, під якою, за легендою, опришки й поховали свого ватажка. Як свідчить легенда, Довбуш з п'яти років самостійно водив на полонину овець і ще в дитинстві йому вдалось під час бурі підстрелити в Ґаджині чорта, який покривлявся Богові. За це ангел й наділив Довбуша надлюдською силою.

Обсерваторію на Попі Івані називають "Білий Слон".

Пра-Чорногора він Попа Івана тягнулася через Шурин І хребет Руський Діл. З часом води

потоку Шибеного "перепиляли" хребет і посунули вододіл Тиси і Прута на десяток кілометрів західніше, сформувавши теперішній.

Дорога долиною Чорного Черемоша має своє продовження по хребту Руський Діл, давнім гуцульським шляхом. Дорога по Руському Долі є частиною Дороги Мацкенсена - стратегічного шляху часів Першої світової війни. Існував проект перетворення цієї дороги на автомобільну трасу між Україною та Румунією з будівництвом автомобільного переходу на полонині Роги. Якби цей проект було реалізовано, це був би найвище в Україні розташований пункт переходу кордону.

За переказами г.Стіг була місцем, де щовесни Довбуш набирав рекрутів до своїх загонів.

Чивчини і Гриняви - системи карпатських хребтів на півдні Івано-Франківщини та на південному заході Буковини. Хребти - з типовим полонинським рельєфом, в південній частині Чивчин - найзначніші в Українських Карпатах зарослі криволісся.

Геологічне Чивчини є частиною Мармароського масиву. Орографічними межами І Чивчинських гір є потоки Шибений, Чорний Черемош, витоки Перкалабу та його притоки - Сарати з півночі та сходу, долини потоків Соколова (Соколау), Вазер, Новелу, Цисла і її витоки - Белесина - з заходу і півдня. Слід зазначити, що поділ на Мармароські Альпи та Чивчинські гори стосується української частини Мармароського масиву. Румунські джерела І розглядають цей район сукупно, як гори Марамуреш.

Гриняви геологічне відрізняються від Чивчин. Орографічними межами Гриняв є Чорний та І Білий Черемош - з заходу і сходу. На півдні пасмо Гриняв з'єднується зі східними відрогами чивчинської гори Палениця. Північною межею Гринявських гір є сідло на хребті Ватонарка, - перевал між потоками Луковець (притока Білого Черемошу) та Дітницький (притока і Чорного Черемошу).Орографічне Чивчини нагадують гребінь, основою якого є лінія головного хребта, а зубцями - бічні відроги, які спускаються до Чорного Черемоша. Головний Чивчинський хребет, який, одночасно, є частиною головного вододілу, починається від г.Стіг 1650м, і простягається до г.Крецела (Занога) 1853 м (гора - повністю на території Румунії), відповідаючи загальному напрямку з північного заходу на південний схід. Лінія хребта фіксується вершинами Копілаш, Керничий 1589, Фуратик 1526, Боршутин 1547, Ледескул 1579, Боршутин 1573, В.Будичевська 1678, Кукулик 1581, Чивчинаж 1585, Сулігул 1688, Попадя 1526, Рижоватий 1641, Лостун, 1654, Лостун Малий 1595, Пірія 1550, Пурул 1617, Штевьора 1617, Коман 1724, Команова 1734, Палениця 1750, Гнітеса 1767. За Гнітесою головний хребет втрачає висоту до 1300 м і продовжується в південному напрямку на території Румунії до г.Крецела. Останньою чивчинською полониною на українському боці є Розроги, від якої на схід вздовж кордону тягнеться лінія хребта з окремими короткими відгалуженнями на північ: хребтами І Жупани та Чорний Діл.

Протяжність головного Чивчинського хребта від Стогу до Крецели - 67 км (в межах України - 62 км).

Від головного хребта відходять численні короткі відроги в північному та північно-східному напрямках: Регєска Велика (між долинами Шибеного і Регєщика), хребет Руський Діл (між долинами Рагєщика і В.Керничого), відроги Керничого (між потоками Керничим і Рабинцем), відріг Боршутина (між зворами Рабинця та Прелучного), хребет Прелучний (між зворами Прелучного та Старостаєнського), хребет Добрин (між Старостаєнським потоком і потоком Добринь), відріг В.Будичевської - Чурюс (в витоках потоку Добрин), хребет Чивчин (між зворами Добрина і Альбіна), хребет Альбін (між потоками Альбін та Попадинець), хребет Лостун (між зворами Попадинця і Лостуна), хребет Баласинів в верхів'ях Лостуня, хребет Ротундул. Від Палениці відходить хребет, який сполучає Чивчини із Гринявськими горами.