Відмінності „Я - концепції” студентів і студенток
Детальний аналіз отриманих даних свідчить, що молоді люди, які позитивно відносяться до себе, ясно усвідомлюють свої цілі, що дозволяє їм оптимістично відноситись до майбутнього. Для цих юнаків і дівчат майбутнє: безхмарне; радісне, але й тяжке; бажане; кінчиться ніч; реальне і т.д. Велике значення у опитуваних, які показали своє позитивне ставлення до свого майбутнього, займає надія на те, що відбудуться позитивні зміни в країні. Як показують дані, вони частіше за все мають орієнтацію на успіх у житті, цей успіх буде залежати від їхньої активності в досягненні поставленої цілі.
У молодих людей, які проявили негативне відношення до себе, сприйняття майбутнього пронизано песимізмом, а цілі загальні, неясно виражені, однопланові (мати багато хорошого; бути на висоті; було б менше поганого; бути; попробувати все і т. д.). вже в цілях закладена орієнтація на зовнішні умови (потрібно, щоб все змінилось; були б хороші умови і т. д.). Ці опитувані характеризуються відсутністю в них орієнтації на успіх, вони рахують що потрібно дочекатись сприятливих умов, а потім тільки діяти.
Можна відмітити що у друго- і третьокурсників спостерігається вузол зв’язку процесів індивідуалізації і соціалізації, що і задає новий виток соціального розвитку молодої людини. В цій „точці” відмічається синхронність і симетричність процесів індивідуалізації і соціалізації.
Якісний аналіз показав, що молоді люди студентського віку в залежності відношення до майбутнього і цілей, по різному сприймають себе як суб’єкти цього майбутнього. Це залежить від розуміння своїх можливостей, здібностей і тої реальності, в якій знаходяться особистість, яка росте.
Незакінчене речення „думаю, що достатньо здібний (на)...” багато студентів закінчили: залишитись в живих, любити і бути любимим, тверезо мислити, заробляти, досягти того чого хочу. Це в деякій мірі визначає в молодих людей цілі їх життя. Наприклад, Олексій В. (20 р.) закінчив цю фразу так: „Думаю, що достатньо здібний на те щоб заробляти” і його основна ціль – мати багато грошей. Олексій Л. (18 р.) закінчив цю фразу так: „Вижити” і його ціль в житті є бути. Такі паралелі можна проводити і далі.Таким чином розуміння своїх можливостей дозволяє з однієї сторони вирішити задачу на ціле сприйняття, а з іншої виділити у собі ті можливості, котрі необхідні суто для досягнення життєвих цілей. На перше місце цих опитуваних виходить Я, тобто актуалізується процес індивідуалізації. Це характерно для студентів других і третіх курсів. Молоді люди прагнуть заявити про себе, проявити себе, включитись в нові для них відношення. Це спостерігається у тих студентів, котрі позитивно відносяться до себе.
При негативному відношенні до себе молоді люди проявляють інфантильні позицію, коли вони рахують: нехай оточуючі люди, суспільство піклується про них, головне – адаптуватись до соціального оточення.
Розділ ІІ. Емпіричні дослідження відмінностей„Я-концепції”
2.1. Методологічне забезпечення емпіричного дослідження „Я-концепції” студентів і студенток
Емпірична частина нашого дослідження полягає в перевірці гіпотетичного положення про те, що існують відмінності в Я-концепції у студентів і студенток.
Для перевірки гіпотези і виконання поставлених завдань в нашому дослідженні такі методи: методика „Семантичний диференціал”, методика „Q-сортування”, тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).
Дамо короткий опис цих методик:
Методика „Семантичний диференціал”.
Для того, щоб отримати суб’єктивні відповіді про „Я” використовують метод семантичний диференціал Ч. Осгуда (1957) для вимірювання антитюдів і визначення значення понять. При заповненні бланка семантичного диференціала індивід оцінює будь-які поняття по ряду семибальної шкали, що визначені полярними прилягаючими такими, як хороший – поганий, сильний – слабкий чи активний – пасивний. Таким чином досліджуваний може оцінити поняття „Я сам” чи „Моє ідеальне Я” за кожною із біполярних шкал. Тоді оцінка за будь-якою із шкал добре описує дане поняття чи, що воно лише в деякій мірі відповідає даному поняттю, чи що ні одне із двох полярних прилягаючих неприпустиме до даного поняття. Таким чином, ми отримуємо дані про значення цього поняття для індивіду[9, 67].