РОЗМІЩЕННЯ ПЛОДООВОЧЕКОНСЕРВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ

По витіканню терміна збереження придатність консервів для харчових цілей установлюють на основі органолептичного, бактеріологічного і хімічного аналізів (визначають масову частку солей олова, інших металів і деякі інші показники) у харчових лабораторіях санепідемстанцій.

Консерви бережуть у складах, що прохолоджуються. Тара з консервами вкладають у штабеля, нижній прошарок ящиків установлюють на дерев'яних рейках або піддонах.

Зберігають консерви при температурі від 0 до 15°С і відносної вологості повітря не вище 75%. При більш високій температурі збереження і відносної вологості повітря зростає швидкість корозії і руйнації консервної тари, погіршується якість продукту.

У магазинах консерви необхідно берегти в сухих, помешканнях, що добре вентилюються або камерах із температурою 0-20°С і відносною вологістю повітря не вище 75%. При тривалому збереженні консервів на складі або в магазині періодично перевіряють запаси і відбраковують бомбажні та сильно деформовані банки.

На екологічно чисті продукти ціни, безперечно, мають бути значно вищими, ніж на звичайні, а тому консерви, виготовлені з екологічно чистих плодів та овочів, набагато дорожчі за ті, що вироблені із неякісних продуктів. Наразі інвестиції треба спрямувати на впровадження технологій з виробництва екологічно чистої продукції.

Екологізація розвитку продуктивних сил і насамперед плодовоовочеконсервної промисловості повинна стати стратегічним напрямом державної політики і господарської діяльності населення.

6. ПРОДУКЦІЯ ГАЛУЗІ У ВНУТРІШНІЙ ТА ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ

Плодоовочеконсервний підкомплекс покликаний забезпечувати потреби вітчизняного ринку в конкурентоспроможній продукції та її експорт в економічно доцільних структурі та обсягах (з орієнтацією на продаж не напівфабрикатів і сировини, а готових продуктів, як це практикують інші країни). Виконуючи вищезгадані функції, плодоовочеконсервна промисловість відіграватиме справді велику роль у соціальному та економічному розвитку України.

Інвесторами підприємств галузі є, головним чином, іноземні фірми, що надали їм матеріальні кредити (устаткування, технології тощо), як правило, з метою одержання концентрованої натуральної сокофруктової та томатопродукції для подальшої доробки і реалізації, здебільшого, за межами України (на 1 жовтня 2003 р. обсяг інвестицій у розглядувану сферу становив лише 0,6% загального обсягу капіталу, внесеного в харчову промисловість України, – 3,1 млн. дол.).

Конкурентами конкретних заводів є вітчизняні підприємства аналогічної спеціалізації з аналогічним асортиментом продукції, що виборюють вигідніші умови її виробництва і реалізації, а також структури, що імпортують в Україну продукцію.Вже протягом тривалого часу консервна промисловість України випускає конкурентноспроможні товари, зорієнтовані на внутрішні та зовнішні ринки. При нинішніх умовах скорочення експортних поставок експортних поставок важливо зберегти такий вид продажу, який дозволяє реалізувати перероблені продукти виключно з місцевої сировини. Тим більше, що інтеграція України в світову економічну систему свідчить про переважаюче місце на внутрішньому ринку готової імпортної продукції та експортування українських сировинних ресурсів за досить низькими цінами.

Досліджуючи ринок України, ми можемо сказати, що зараз в Україні відомі торговельно-виробничі фірми з консервування плодів та овочів:

­"Чумак" - займається консервуванням овочів, виготовленням соків та інших видів плодовоовочеконсервної промисловості;

­"Верес" - займається консервуванням овочів за особливою технологією - консервування "по-домашньому";

­"Sandora" - займається виготовленням найрізноманітніших соків з плодів та ягід;

­"Смак" - виготовляє соки та продає їх за доступними для споживача цінами;