РОЗМІЩЕННЯ ПЛОДООВОЧЕКОНСЕРВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ

Культурні фактори, які впливають на маркетинг консервних заводів, проявляються в тому, що ставлення вітчизняних споживачів до традиційних продуктів переробки овочів і фруктів у цілому є позитивним. Однак у сучасних умовах основна маса населення України віддає перевагу найнеобхіднішим і найдешевшим продуктам, І при відсутності попиту на досліджувану продукцію ніякі маркетингові заходи не можуть бути успішними.

Вплив природних факторів на роботу підприємств галузі: наприклад, роки, не врожайні для зерняткових культур, томатів або іншої овочевої та садової продукції, спричиняють дефіцит відповідної сировини, що вимагає додаткових маркетингових зусиль для її залучення з інших регіонів і, зрештою, призводять до зростання затрат виробництва.

Ефективність діяльності консервних заводів великою мірою залежить від їх взаємодії з суб'єктами і факторами мікрозовнішнього середовища. Зокрема, постачальники сировини та матеріальних ресурсів значною мірою зумовлюють ритмічність їх роботи, обсяг виробничих затрат, якість продукції тощо. Щодо матеріальних ресурсів, то на сучасному етапі при наявності коштів підприємства, в основному, мають можливості задовольняти свої потреби в них.

З сировиною ситуація є значно складнішою. З огляду на специфіку виробництва, його спеціалізацію, кон'юнктуру і асортимент готової продукції, забезпечення сировиною в необхідних обсягах, за асортиментом і технологічною якістю було проблематичним навіть за умови функціонування державних спеціалізованих господарств, яким адміністративне доводилися плани щодо кількості, структури та періоду поставок овочів і фруктів на переробку. Сьогодні, не маючи гарантій щодо збуту продукції сільськогосподарські товаровиробники відмовилися від вирощування трудомістких овочевих культур, ягід тощо. Так звані «сировинні зони» переробних підприємств практично відсутні. Цьому сприяло й те, що останні, скорочуючи обсяги виробництва, самі частково спровокували таку ситуацію, зменшивши обсяги заготівель сировини. На сучасному етапі джерела забезпечення консервних заводів сировиною та їх взаємовідносини з постачальниками є досить різноманітними. Зокрема, значного поширення набуває переробка давальницької сировини (див. таблицю 2.2), оскільки основна маса переробних підприємств не має оборотних коштів для її закупки.

Таблиця 2.2

Обсяги сировини, переданої на переробку на давальницьких засадах, т

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗІ

Вирішальним фактором розвитку і розміщення плодоовочеконсервної промисловості є сировинний. Це пояснюється передусім тим, що овочі та фрукти зберігаються недовго, містять у собі багато води і є малотранспортабельними.Серед незалежних держав співдружності Україна посідає одне з провідних місць з виробництва плодоовочеконсервної продукції. На її долю припадає третя частина всього валового збору овочів та фруктів країн-членів СНД. Проте потреба населення у цих продуктах не задовольняється. Так, у 1989 р. рівень споживача овочів і баштанних культур у середньому по Україні досяг всього лише 119 кг у розрахунку на душу населення, фруктів та ягід - 52 кг, або відповідно 74 % і 58 % від рекомендованої норми. Загалом спостерігається спад виробництва овочів і фруктів у більшості областей України. Це зумовлюється насамперед низькою врожайністю культур, досить слабкою матеріально-технічною базою галузі і скороченням трудових ресурсів. Нині в плодоовочевому господарстві використовується ще багато ручної праці, особливо на збиранні урожаю - рівень механізованих робіт не перевищує 15-20 %.

Овочі і фрукти вирощують в усіх областях України. У структурі посівних площ, які зайняті під овочевими культурами, переважають помідори, огірки, капуста. На долю огірків і капусти припадає понад 40 %, на помідори та інші овочі - близько 36 % всіх культур. Спостерігаються значні відміни у рівнях врожайності і валових зборах овочевих культур у розрізі областей так і в окремих господарствах. Так, найвищі валові збори овочів за останнє п'ятиріччя спостерігаються в Донецькій, Київській, Одеській, Дніпропетровській областях, де середньорічний обсяг їх склав 650-500 тис.т. Найменше овочів збирають в Чернівецькій, Тернопільській, Рівненській, Івано-Франківській, Закарпатській, Волинській областях -120-200 тис.т в середньому за рік. Решта областей України має середній рівень виробництва овочів - від 200 до 500 тис. т за рік.

Садівництво також є традиційною галуззю сільського господарства України. Під плодово-ягідними насадженнями зайнято 851 тис.га, у тому числі площа садів у плодоносному віці складає 680 тис. га. Проте в останні роки площі під садами і ягідниками помітно cкopoчyються, зменшyютьcя відповідно і валові збори фруктів.