Сучасний стан та зміни природних кормових угідь в аспекті технології виробництва рослинницької продукції
Меліоративні зміни пов'язані з гідромеліорацією, зокрема зі зниженням рівня ґрунтових вод на перезволожених ґрунтах і торфовищах. Таке зниження до 60-80 см і більше стимулює мікробіологічну активність і мінералізацію органічних решток та збагачення ґрунту мінеральними солями та азотом в формах, доступних до його споживання рослинами. При цьому поліпшуються гідрологічний і повітряний режим, створюються сприятливі умови для розвитку мезофітів.
В результаті гідромеліорації у зв'язку з поглибленням РГВ з травостою протягом вегетаційного періоду майже повністю зникають гіпергідрофільні види квіткових і мохів, а згодом і гігрофіти з числа болотного різнотрав'я і мохового покриву.
Виниклі екологічні ніші на постмеліоративних угіддях, які ніколи не бувають незаселеними, буквально вже в перший рік населяються видами мезофітної екології. З посиленням фітоценотичної ролі цієї екологічної групи рослин в структурі фітоценозів відбувається мезофітизація постмеліоративних угідь.
В результаті техногенного впливу на природні екосистемии відбуваються техногенні зміни дуже високої руйнівної та деструктивної дії. Їх особливістю є докорінна зміна субстрату та первинних рослинних угруповань. За характером виникнення розрізняють такі техногенні зміни: будівельнотехногенні пов'язані із використанням земельних ресурсів під забудову і будівництво підприємств, заводів, сільськогосподарських комплексів тощо; розробнотехногенні кар'єрних виробіток та насипних порід, які пов'язані з розробками корисних копалин; транспортно–техногенні, що виникають в місцях спорудження шляхів сполучення шосейних і залізничних доріг; гідротехногенні, що є наслідком розробок торфових покладів, прокладення меліоративної мережі, спорудження шлюзів, ставків тощо; транспортнотехногенні зумовлені прокладанням ліній зв'язку, електропередач, нафтопроводів, газопроводів; насипні землі, осипи і розсипи. Техногенні зміни є не лише найбільш руйнівними, але й найбільш масштабними. Вони дуже різноманітні, у зв'язку з чим потребують диференціального підходу до їх трансформації у повноцінні рослиннопокриті флороценокомплекси. Одним із шляхів їх відновлення є залуження та ренатуралізація угідь.
Прогноз змін рослинного покриву кормових угідь.
Аналіз сучасного стану рослинного покриву та змін його флороценокомплексів дає можливість передбачити їх динаміку в майбутньому. Такими, на наш погляд, будуть наступні аспекти змін.
А. Природні зміни будуть протікати шляхом сукцесійних змін різної ценотичної складності і тривалості в таких напрямах: а) заростання зсувів і відкритих місцезростань в долинах річок, на їх мілинах в заплавах річок, наприклад прируслової зони Дніпра; б) заростання ставків, водойм, мілководь, меліоративної недіяльної мережі гідрофільними угрупованнями; в) автогенезу відкритих і покинутих земель, виробіток, кар'єрів, розробок, полів, сінокосів, пасовищ. У всіх випадках можна прогнозувати, що відносно "вільні" місцезнаходження будуть зумовлені взаємодією двох чинників — ініціальних ценоелементів (часто випадкових домінантів) та факторів місцерозташування, які разом з формуванням угруповання будуть створювати й власне специфічне місцезростання, що визначатиме їх природу, генезис та різноманітність в серіях сукцесійних змін певних екосистем.
Б. Природно-антропогенні зміни будуть мати місце і в майбутньому: людина час від часу буде вдаватися до різних чинників. У їх складі домінуватимуть такі: а) постпірогенні сукцесійні зміни. За своєю природою — це демутаційні або відновні зміни, які на перших порах будуть представлені монодомінантними угрупованнями кореневищних видів, які внаслідок проникнення та розвитку дерновинних видів створюватимуть кореневищно-дерновинні, які потім трансформуватимуться в дерновинні полідомінантні угруповання клімаксного типу; б) лісовідновні зміни, які будуть відбуватися на заліснюваних територіях одночасно з розвитком деревостану в культурах; в) лучновідновні зміни, що і надалі будуть мати місце, оскільки кормова база буде прогресувати та розширюватись.В. Антропогенні прогнозні зміни в майбутньому будуть найбільш чисельними і відчутними. В їх числі переважатимуть наступні категорії та різновиди: а) природоохоронні, які нині вже досить поширені і зростатимуть в майбутньому в зв'язку із посиленням антропогенного тиску на природні екосистеми (відновні, зумовлені зняттям дії першопричинного фактора; репатріаційні, спричинені перенесенням в нові умови репатріантів-видів або рослинних угруповань).
Зміни лучних угідь прогнозуються щодо способу їх протікання за кількома аспектами. Вони будуть здійснюватись в міру завершення кожної наступної серії сукцесійних змін, виявлених через зміну асоціацій та їх варіантів і реалізованих у сталих і стійких клімаксних лучних екосистемах. Найбільш чисельні та відмінні зміни протікатимуть під наметом крон плодових дерев і лісоутворючих порід, особливо в необроблювальних і задернованих фітоценозах, які використовують як газони. Помітні зміни будуть пов'язані з появою та розвитком бур'янів, насамперед під впливом рекреаційних заходів, що в цілому зумовлюють збіднення травостою.