Сучасний стан та зміни природних кормових угідь в аспекті технології виробництва рослинницької продукції

Залуження антропогенне порушених територій . Важливою проблемою збереження та оптимізації природних ландшафтів Лісостепу є залуження деградованих екотопів і трансформація їх в природні угіддя або агрофітоценози різного призначення. Подібних екотопів у регіонах є багато, що зумовлено різнорідною дією екологічних і антропогенних факторів. Це своєрідні оголені ділянки на поверхні землі. Часткове вирішення проблеми можливе завдяки заселенню рослин і формуванню рослинних угруповань. Експериментальне дослідження перелогів різних екотопів мають свою специфіку визначену літологічним складом насипного субстрату, а також природних розсипів і осипів або типом чи відміною ґрунту, ступенем порушеності, силою дії, екофактора тощо.

На перелогах першого року експериментів, які протікають шляхом автогенезу, з'являються випадкові види рослин, занесені за допомогою плодів і насіння з оточуючих фітоценозів. На перелогах частково відтворюються види попередніх угруповань завдяки збереженню в орному шарі плодів і насіння або вегетативних органів (кореневищ, цибулин). Інші види рослин мігрують з прилеглих фітоценозів шляхом партикуляції та утворення кореневищ, плетів, вусів тощо. Частково рослини можуть потрапити сюди, за допомогою птахів чи внаслідок використання технічних засобів обробітку ґрунту. Як наслідок цього в кінці вегетації на перелогах першого року залуження з'являється високий відсоток бур'янів, особливо їх проростків, кількість яких зменшується із завершенням онтогенезу однорічників. За виділенням трьох груп рослин: злаків, бобових, різнотрав'я і синантропних видів ми відзначаємо, що під кінець вегетації кількість бур'янів залишається ще помітно високою. Злакових і бобових компонентів мало, особливо з числа домінант і субдомінантів попередніх угруповань.

На залужуваних дворічних перелогах кількість видів в угрупованнях зростає автогенезом — за рахунок появи і розвитку нових, більш конкурентоспроможних видів, особливо з числа домінантів і співдомінантів. Навпаки, частка випадкових рослин і бур'янів зменшується, а ступінь ґрунтовкритості зростає. Тут досить помітний вплив на автогенез здійснюють інші зовнішні екологічні фактори, які можуть прискорювати або гальмувати залуження.На 3-4-річних перелогах структурне співвідношення згаданих груп змінюється: бур'янова група зменшується на видовому і популяційному рівні. В структурному і ценотичному плані диференціюються постійні ценобіонти, з числа злаків, бобових і різнотрав'я, помітно зменшується кількість та участь бур'янів. Завдяки стабілізації та асоціативності в угрупованнях видів різної екологічної вимогливості і неоднорідного ценотичного впливу на перелогах виникають напівсталі і досить сформовані ценотичні угруповання.

На перелогах 8–10–річного залуження шляхом автогенезу майже повністю формуються лучні і пасовищні угруповання, придатні для господарської експлуатації або інших цілей. В них на цей час виникає власне специфічне флористичне ядро, що включає 80-90% видів, властивих для еталонних типових фітоценозів, формується морфологічна і ценотична структура, складаються стабільні взаємозумовлені ценотичні взаємовідношення між ценобіонтами і оточуючим середовищем.

На експериментальних ділянках процес залуження шляхом аллогенезу багато в чому повторює автогенез, але має і свою специфіку, яка полягає в наступному. На відміну від природного, що протікає шляхом автогенезу, штучне або культурне залуження відбувається з участю людини. У зв'язку з цим нею здійснюються такі заходи як:

•підбір компонентів для залуження залежно від господарського призначення та поставленої мети;

•розрахунок норм, строків та розроблення способів висіву насіння для залуження, вибір композицій травосумішок з урахуванням шляхів господарського використання;

•внесення добрив та засобів захисту рослин;

•догляд та облік в процесі сукцесійних змін;

•регулювання взаємовідносин між компонентами в процесі залуження територій.

Вважається, що в майбутньому в структурі землекористування частіше застосовуватимуть культурні способи залуження, оскільки вони є найбільш ефективними і на будь-якому етапі їх можна змінити, відрегулювати або ж зовсім трансформувати, а то й призупинити.

Природні та еталонні фітоценози.